Тексти Шевченка в музиці: від класики до сучасної сцени
- DeTalks
- 58 хвилин тому
- Читати 3 хв
Авторка: Валерія Яновська
Як поезія Кобзаря понад століття звучить у музиці.
9 березня 2026 року відзначається 212-та річниця з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. За цей час вірші поета вийшли за межі літератури: поезія зʼявилася в академічній музиці, народному співі, рок-композиціях і сучасних експериментальних жанрах.
Як змінювалося музичне звучання Шевченка — розповідаємо у матеріалі DeTalks.
Класична музика: твори Шевченка як основа української композиторської традиції
Одними з перших до поезії Шевченка звернулися композитори академічної традиції у другій половині 19 століття. Так, внесок у музичну інтерпретацію "Кобзаря" зробив Микола Лисенко — створив десятки творів на слова поета, серед яких вокальні композиції на тексти "Заповіт" та "Мені однаково". Саме роботи композитора заклали основу традиції музичного прочитання Шевченка в українській класичній музиці.
Ще одним прикладом стала пісня "Реве та стогне Дніпр широкий", створена на основі рядків із балади Тараса Шевченка "Причинна". Музику до твору написав композитор Данило Крижанівський, а згодом пісню почали виконувати хори та вокальні ансамблі.
До шевченківських текстів також зверталися такі українські композитори, як-от Кирило Стеценко, Яків Степовий, Михайло Вербицький і Горгій Гладкий.
Чимало шевченківських текстів настільки органічно поєдналися з музикою, що з часом почали сприйматися як народні пісні. Саме завдяки виконанню хорами та ансамблями ці композиції поступово стали частиною музичної традиції.
Зараз же Шевченківські тексти виконують як академічні колективи, так і народні хори, що сприяє їхньому поширенню серед різних поколінь слухачів.
Сучасні інтерпретації: Шевченко в музиці XXI століття
У 21-му столітті поезія Тараса Шевченка отримала нове життя завдяки сучасним українським виконавцям. Музиканти різних жанрів переосмислили тексти "Кобзаря", адаптувавши їх до нових стилів та аудиторії.
Одним із прикладів сучасного переосмислення поезії Шевченка стала пісня "Думи мої", яку виконали Артем Пивоваров та DOROFEEVA. Композиція стала частиною проєкту "Твої вірші, мої ноти", у межах якого Пивоваров створив сучасні музичні інтерпретації української поезії.
До творчості Шевченка зверталися і рок-музиканти. Приміром, львівський гурт "Мертвий півень" створив власну інтерпретацію відомого вірша "Садок вишневий коло хати". У версії гурту знайомий зі шкільної програми текст отримав нове звучання — енергійне рок-аранжування, яке перетворило ліричний твір на драйвову концертну композицію.
Ще один приклад сучасної музичної адаптації — пісня "Гайдамацька" гурту "Kozak System". У композиції музиканти використали поезію Шевченка, поєднавши її з енергійним рок- та фолкзвучанням. Трек став частиною альбому гурту "Шабля".
До популяризації поезії Шевченка долучилися й вокальні колективи. Наприклад, львівський акапельний гурт "Піккардійська Терція" у 2018 році представив композицію "Ой, по горі роман цвіте" на слова поета. Музику до твору написав композитор Ігор Пелих, а аранжування створив вокаліст гурту Андрій Капраль.
Ще одним прикладом переосмислення творчості поета стала композиція "Ох, не однаково мені" гурту "Скрябін", у якій використали рядки з вірша Шевченка "Мені однаково, чи буду".
“Знайомство з творчістю Шевченка за допомогою сучасної музики може багатьох рівнодушних підштовхнути по‑новому поглянути на Тараса Шевченка, його творчість і поезію взагалі”, — говорив Андрій Кузьменко про використання рядків Шевченка в пісні “Ох, не однаково мені”.
Ще одним прикладом сучасного переосмислення поезії Тараса Шевченка стала пісня "Тополя" гурту "Хочу ЩЕ!". Сюжет однойменного кліпу розповідає, як дівчина проводжає свого коханого на війну, однак він не повертається з фронту. У записі музичного твору взяла участь львівська бандуристка Христина Валович, що додало пісні фольклорного звучання.
До поезії Тараса Шевченка також звернулися й інші сучасні виконавці. Зокрема, співачка Victoria Litvinchuk із піснею "Обніміте", гурт "Мандри разом із Фомою" з композицією "Думи мої", а також колектив BAndurbaND із "Думи мої, думи мої".
