top of page

Цундоку: мистецтво колекціонування непрочитаних книг

Цундоку
Фото: stemnews.am

Причини “випадкового колекціонування” книг.


Чи купували ви колись ненароком книгу з наміром її прочитати, але так і не знайшли для цього час? Спочатку література займає місце на столі, нагадуючи про себе, потім опиняється на полиці та поступово стає частиною інтер’єру і з часом утворюється ціла бібліотека непрочитаного. У японській мові існує окрема назва для цього явища — цундоку.


Редакція DeTalks дізналась, що означає це поняття і в чому полягає причина його поширення.


Історія виникнення явища


Ще в епоху Мейдзі (1868-1912), коли Японія активно проживала етап вестернізації, друковані книги були чимось новим. Люди купували їх швидше, аніж могли прочитати — у результаті це призвело до стосів непрочитаної літератури. Так і з’явився термін “цундоку”, який поєднав у собі слово “цунде”, що означає “зберігати речі”, “оку” — “залишати на деякий час” та “доку” — читання. Однак раніше це явище мало більш негативне значення.

“У 1879 році письменник Морі Сензо вжив у своєму тексті фразу «цундоку-сенсей». Тоді це було сатирою на вчителя, який мав багато книг, але не читав їх” — пояснює Ендрю Герстл, професор Лондонського університету.

З часом володіння книгами стало символом статусу та інтелектуальності. Це було звичною справою — збирати видання як частину культурного капіталу, навіть якщо на їхнє прочитання не вистачало часу або бажання.


Однак цундоку не варто вважати звичкою, що поширена лише у країні Вранішнього Сонця. Книжкові колекції були популярними й серед інтелігенції епохи Відродження в Європі та у стародавньому Китаї.


Бібліоманія VS Цундоку


Бібліоманія — це назва роману XIX століття, написаного Томасом Фрогналлом Дібдіном, який досліджував феномен “книжкового божевілля” — нездатності зупинитися у збиранні літератури. За його визначенням, бібліоманія охоплювала тих, хто був одержимий унікальними книгами, зокрема першими виданнями та унікальними примірниками.


Однак згідно з дослідженнями Oxford University Press, через два століття цей термін трансформувався у значення колекціонування книг.


Хоч ці два слова мають схожі значення, між ними є ключова різниця: бібліоманія описує свідоме прагнення створити книжкову колекцію, тоді як цундоку — це намір прочитати книги, що зрештою призводить до їх випадкового накопичення.


Чому люди не читають, а накопичують книги


Найчастіше цундоку пояснюється любов’ю до книг, зокрема й бажанням саморозвитку, прагненням розширити свої знання чи знайти нові джерела натхнення. І хоча прибічники “випадкового колекціонування” справді намагаються прочитати все, що купують, вони нерідко переоцінюють власний час. Можна провести аналогію з відвідуванням кафе: часом хочеться скуштувати всі страви з меню, але фізично це зробити одразу неможливо.


Серед інших причин — страх одного дня не мати книги, яку раптом захочеться прочитати. Деякі люди зберігають літературу для майбутніх версій себе або для дітей і онуків – як певну спадщину. Книжкові ж полиці відображають інтелектуальний шлях та показують зміну смаків, інтересів та рівня ерудованості.


Цундоку — це лише про літературу?


Попри те, що частина слова “цундоку” безпосередньо перекладається як “читання”, цей термін почали використовувати й до інших сфер життя. Під одним з постів у соціальній мережі "Reddit", користувачі обговорювали, як це явище може пояснити їхні стосунки з фільмами, телесеріалами та навіть одягом.


Одна з найпопулярніших інтерпретацій стосувалася відеоігор — багато хто згадував про свої “величезні, але майже не зачеплені бібліотеки ігор” на ігрових платформах, подібних до Steam.


Словом, цундоку не зводиться лише до любові до книжок. Це явище відображає й глибші тенденції — прагнення до знань, саморозвитку, а інколи й своєрідну ілюзію про те, що прочитання певної книги змінить життя. Те, що колись вважалося лише японським феноменом, сьогодні властиве людям різних культур.


У сучасному світі цундоку набуває нових форм та може виходити за межі книжкових полиць. Однак суть залишається незмінною — явище відображає прагнення людини не втратити зв’язок із потенційно важливим досвідом.

bottom of page