Сергій Жадан: шлях автора від "Рожевого дегенерата" до "Арабесок"
- Ярослава Беспалова
- 2 дні тому
- Читати 5 хв
Як змінилася проза і поезія письменника за роки.
У межах нового концертного туру український письменник, поет і фронтмен гурту "Жадан і Собаки" Сергій Жадан знову поєднав літературу і музику. Гурт вирушив у новий благодійний "Хартія тур", присвячений чотириріччю створення бригади "Хартія". На концертах лунають хіти "Натаха", "Марат", які раніше були віршами Сергія, а згодом стали треками.
Для поціновувачів творчості письменника редакція DeTalks проаналізувала книжки Жадана у хронологічному порядку — від перших поетичних збірок 1990-х років до прози сьогодення.
Початок поетичного голосу: 1990-ті роки
У 1993 році накладом 100 примірників вийшла самвидавом перша поетична збірка Жадана "Рожевий дегенерат". Колекція мала підзаголовок "Інтимна лірика" та була присвячена Другому з'їзду Партії Любителів Пива. Тексти зосереджувалися на особистому досвіді митця, молодості та позитивному сприйнятті діяльності. Автор поширив примірники серед найближчого кола читачів у Харкові.
Згодом 1995 року вийшла збірка "Цитатник", яка стала однією з ключових книжок української поезії дев'яностих років. Книга формувала урбаністичну поетику з ритмами міста, образами нічого простору та відчуттям тривоги.
Інша збірка "Пепсі" зафіксувала атмосферу пострадянського міста та маргінального молодіжного середовища. Сергій використовував іронію, соціальну критику і мотиви бунту проти повсякденної рутини.
“Зима видається занадто довшою, ніж того треба. Мітиш підошвою межі відлиги, що суне тужаво на прикордонні райони держави”, — писав Жадан у вірші “Динамо Харків” зі збірки “Пепсі”.
Розширення тем і жанрів: 2000-2005 роки.
Львівське видавництво "Кальварія" видало у 2001 році поетичну збірку "Балади про війну і відбудову". У книзі Сергій звертався до тем історичної пам’яті, війни та її наслідків.
“Залізом прикривши сподні, лицар прямує радо на Схід, за гробом Господнім”, — написав письменник у вірші “Поруйнування Єрусалиму”.
За два роки, світ побачив збірку "Історія культури початку століття". Тексти фіксували перехідну епоху початку 21 століття та засвідчили зміщення авторського стилю у бік медитативної поезії, ностальгії й особистої рефлексії.
“Померши одного разу, ти продовжуєш шлях через нічні двори і помічаєш, як смерть тримає в руках м’ятні цукерки і роздає їх дітям на противокзальних пустищах”, — вірш “Жити значить померти”.
Паралельно з цим, того ж року вийшла книжка "Біг Мак", що об’єднала прозові тексти про повсякденне життя покоління 1990-х. Збірка неодноразово доповнювалася й передавалася.
Невдовзі, у 2004 році, Сергій Жадан опублікував роман "Депеш Мод", який спершу з’явився в журналі "Березіль", а згодом вийшов окремо. Події роману розгорталися у червні 1993 року та відображали життя молоді в пострадянському місті.
Проза і нон-фікшн: 2005-2010 роки
Так, у збірці "Anarchy in the UKR" 2005 року Сергій поєднав репортажну оптику та культурну критику. Тексти були вибудувані як мандрівки простором України та Європи й осмислювали кризу пам’яті.
Наступного ж року вийшла книга оповідань "Гімн демократичної молоді", де шість новел описували реалії України 1990-х і початку 2000-х років. У центрі уваги опинилися ставлення малого бізнесу, тіньова економіка, дружба та спроби молодого покоління адаптуватися до нових соціальних умов.
Уже у 2007 році з'явилась поетична збірка "Марадона", у якій автор працював з темами граничних станів людини через поєднання спортивних, побутових та метафоричних образів із залежностями й внутрішньою боротьбою.
“Що приховувала ця ніч? З чого все почалось? Партнери в Берліні, стрілки під російською синагогою, нормальний курс, гарантія на півроку з правом продовження”, — написав Сергій у вірші “MERSEDES-BENZ.
Згодом на цей вірш було накладено музику, тож фанати змогли почути рядки у пісні “Натаха” гурту “Жадан і Собаки”.
Далі світ побачив збірку "Ефіопія", у якій автор осмислив соціальні зміни через мотив постійного руху. Тексти прослідковували тему дороги та кур’єрів як носіїв новин і зв’язку між спільнотами.
“Він був листоношею в Амстердамі, слухав аббу, сидів на трамі, дивився порно у вихідні. Друзі його, пияки-радикали, говорили: «Ми все провтикали, ми, можна сказати, по вуха в лайні”.
Велика проза і зріла поезія: 2010-2015 роки
2010 року харківське видавництво "Фоліо" видало роман "Ворошиловград". У центрі сюжету — повернення головного героя до малої батьківщини та спроба захистити успадкований бізнес.
Згодом, у 2012 році вийшла збірка "Вогнепальні й ножові", яка складалась з біблійних і криміналістичних балад і висвітлювала історії людей, що діяли в умовах насильства, страху й морального вибору.
“І кожного разу, коли їх відспівували, відстрілювали і хором підспівували, ніби життя кримінальних ангелів вичитували з церковних євангеліїв...” — рядки зі збірки. Їх також використано гуртом “Лінія Маннергейма” під продюсуванням С. Жадана у треці “Озеро”.
Наступним етапом творчості стала "Месопотамія" 2014 року. Видання поєднало дев’ять прозорих історій і тридцять віршів, об’єднаних спільним міським простором. Автор зосереджувався на повсякденному житті, любові та смерті в харківському середовищі. Саме з цієї книги слухачі гурту "Жадан і Собаки" дізналися про історію Марата, який помер уві сні.
“Марат тренувався на «Спартаку». Мав техніку — вивірену і тривку, мав треноване тіло, ходив із серйозним лицем, був, мабуть, справді найкращим бійцем”, — написав Сергій.
Через рік Жадан опублікував поетичну збірку "Життя Марії", де тексти зверталися до тем віри, втрат та самотності.
“Перші дні листопада. Вона спить у порожній кімнаті, в чужому ліжку. А він думає: чуже місто, чужа кімната — як я її тут залишу?” — рядки зі збірки, які можна почути в пісні “Листопад” гурту.
Сергій Жадан: війна і громадський досвід 2016-2020 років
У 2016 році вийшла збірка "Тамплієри" — реакція письменника на російсько-українську війну. Поезія була зосереджена на досвіді звичайних людей, втрат, любові та надії. Згодом гурт "МУР" використав разом із Сергієм вірш з цієї збірки для пісні "Третя рота" з альбому про Розстріляне відродження.
“Пускай під воду холодні тіла, замотані в шовк. Мертві не знають клопоту, не знають турбот”.
Уже наступного року, Сергій Жадан опублікував роман "Інтернат", де події твору розгорталися на Донбасі протягом кількох зимових днів і показували війну очима цивільної людини.
Згодом, у 2018 році, вийшла поетична збірка "Антена". До книги увійшли вірші, написані протягом попередніх двох років. Поезія осмислювала голос, мову й комунікацію в умовах кризи, як безперервний внутрішній і публічний діалог.
“Кров поступає на зламі, на темному шві. Смійтесь, чоловіки, в госпіталях і в’язницях”, — написав Сергій.
В іншій книзі "Список кораблів" 2020 року автор звернувся до тем пам’яті, трат і вдячності, вибудовуючи перелік людей та міст, що формують особисту та колективну історію.
“На Різдво ми виходимо із будинків, б’ємо вітрини. Проводжаємо свого царя на захід, до Вифлеєма”.
Поезія і воєнна проза сьогодення
Новим етапом творчості Сергія стала поетична збірка "Скрипниківка", що вийшла у 2023 році. До книги увійшли 51 вірш і 20 авторських фотографій. Тексти були написані до і після початку повномасштабного вторгнення, тому зафіксували зміну мовного й особистого досвіду війни.
“Досі тривогою можна було пояснити нездатність уголос промовити «сніг»...”
Після цього, у 2024 році, Сергій Жадан опублікував прозову книгу "Арабески". Текст складався з пов’язаних між собою історій про життя українців у воєнний час.
