"Український звук": як війна сформувала нову музичну ідентичність
- DeTalks
- 30 лист.
- Читати 3 хв
Авторка: Ільченко Дар’я
Як війна змінила українську музику.
Починаючи з 2022 року, українська музика трансформувалася. Митці творили в нових реаліях, слухачі частіше надавали перевагу пісням українською, а етнічні мотиви знову знайшли місце в мейнстримі.
Водночас продюсери вибудовували сучасне бачення "українського звучання", реп виконував функцію хроніки воєнного покоління, а загальна тенденція свідчила, що після здобуття перемоги музична арена стане ще більш організованою та впізнаваною. Про трансформацію української музики — в матеріалі DeTalks.
Війна як каталізатор нової музики
Замість виступів у залах чи студійного усамітнення, чимало митців творили просто серед хаосу — у сховищах, на вокзалах та укриттях. Це втримало музичну культуру на поверхні, надавши їй по-новому осмислений зміст.
Водночас слухацькі настрої також змінилися. Згідно з даними Міністерства культури, попит на українськомовні треки збільшився: за 2025 рік частина української музики у загальному споживанні зросла майже до 57 %, тоді як до війни була близько 33%. Так, з’явився запит на музику, яка відображає досвід країни — говорить українською про війну та стійкість.
Крім цього, змінилося жанрове та стилістичне розмаїття — митці почали комбінувати рок, фолк, класичну музику, електроніку та реп, запроваджувати етнічні інструменти, завзято гратися з формою. Зокрема, наукове дослідження про рок-музику під час війни показало, що ці "змінні процеси" виражені в "культурних символах" — музика перетворилася на арену поєднання давнього й новітнього, канонів і підґрунтя.
Етно повертається у мейнстрим
Після 2022-го в Україні ніби знову віднайшли народну музику — традиційні мотиви припинили бути "вінтажем" чи чимось застарілим, натомість стали символом культурної стійкості та ідентичності. Фольктреки почали лунати у барах та на танцювальних вечірках, а молодь пішла на заняття з "білим голосом" і почала вчиться традиційних танців.
Сучасні митці та продюсери повернулися до фольклору, міксуючи з поп- чи реп-звуком, електронікою чи роком. Так, почало зароджуватися те, що іменують "українським звучанням", — коли етноінструменти, народні мотиви чи голоси природно вплітаються у новий музичний контекст.
Що таке "український звук" — версія продюсерів
Сьогодні фахівці-звукорежисери та продюсери бачать "український звук" як поєднання емоції, контексту і сучасної подачі. Наприклад, проєкт Womens Sound — рух продюсерок та музиканток, які працюють над електронною музикою — показує, як український саунд творять свідомо. Засновники роблять це через прагнення бути автентичними й водночас сучасними — уживати саунд-дизайн, синтезатори та актуальні техніки, але зі своїм культурним корінням.
Інші продюсери також наголошують на значущості роботи над "звуковим простором". У звіті про українську музичну індустрію від Українського інституту зазначають, що нове покоління митців і продюсерів комбінує традиційне (фолькмотиви, народні інструменти) із сучасним production-loop. Це повторювані фрагменти, навколо яких будують аранжування, щоб музика звучала сучасно і водночас автентично на міжнародній арені.
Український реп: голос покоління війни
Реп став одним із найпотужніших майданчиків для відображення почуттів покоління — страху, болю, люті, надії та спротиву. Як зазначає видання RFERL, вже через кілька місяців після початку війни збільшилась кількість реп-виконавців, які писали про фронт, людські втрати, втечу й бажання обороняти свою землю.
Окрім джерела емоційного звернення, реп перетворився на спосіб комунікації покоління. Наприклад, коли гурт Kalush Orchestra здобув світову увагу завдяки пісні "Stefania", що перемогла на пісенному конкурсі "Євробачення-2022".
Українська музика перемоги: куди рухається сцена
Після перемоги, українська музична сцена, ймовірно, закріпиться як незалежний ринок. Дані індустрії свідчать, що частка прослуховувань україномовної музики вже зросла майже вдвічі — з 33% до 57% за останні два роки.
Масштабні фестивалі, інвестиції в інфраструктуру, міжнародні колаборації та культурні гранти, як-от підтримка сучасних музичних проєктів від Kyiv Contemporary Music Days, формують простір, у якому українська музика стає сильною творчою індустрією.
Після перемоги ця динаміка може посилитися — із вибухом експериментальної сцени, поверненням артистів, розширенням ринку й остаточним утвердженням "українського звуку" як впізнаваного та сучасного бренду.
