Сучасна українська фантастика: фольклор і міфологія в одному флаконі
- DeTalks
- 4 години тому
- Читати 3 хв
Авторка: Уляна Недураєва
Як українські письменники вплітають фольклор і магічні елементи у сучасну фантастику та фентезі.
В українській літературі фантастика та фентезі часто переплітаються з етнокультурними архетипами, образами духів природи та міфічних істот.
Такі мотиви, наприклад, представлені у збірнику оповідань "Мотанка", де сюжети натхненні українськими міфами та містичними легендами, а роман "Лазарус" Світлани Тараторіної поєднує урбаністичне фентезі з елементами магії та містики, опираючись на традиційні уявлення про мотиви українського фольклору.
Як саме в українську фантастику інтегруються магічні елементи — розбиралася редакція DeTalks.
Фольклор як основа української фантастики
Основними джерелами зародження української фантастики вважаються фольклор та давня міфологія, які створюють культурне підґрунтя для письменників. Українська міфологія та демонологія ж сприяють появі творів, у яких поєднується реальне й вигадане, раціональне та духовне.
Фольклор об’єднує різні жанри усної народної творчості. Так, міфи пояснювали світ і сприймалися як правда. Думи, як-от "Маруся Богуславка" чи "Козак Голота", відтворювали історичні події та козацьку боротьбу. Притчі, прислів’я й приказки передавали моральні цінності та життєвий досвід народу.
Найпопулярнішими напрямами сучасної української фантастики є фентезі та містика. Також у вітчизняних творах з’являються нові жанрові напрями, зокрема міське фентезі, кіберпанк, антиутопія та фантастика жахів.
Міфологія та демонологічні образи
Міфологію поділяють на вищу, яка зосереджена на богах та космогонії (вивченні походження космічних тіл), і нижчу, що пояснює місце людини у світі. В українській міфології своє місце займають мавки — душі померлих дівчат, які постають у вигляді привабливих, але небезпечних істот.
Мавки символізують свободу природи та протиставлення людським законам.
Чугайстер уособлює доброзичливу лісову силу, яка захищає людей від злих духів.
Водяники вважаються господарями водойм і можуть як допомагати людям, так і завдавати шкоди.
Домовик є домашнім духом-охоронцем, що впливає на добробут родини.
До демонічних істот української міфології також належать блуд, що збиває мандрівників з дороги, русалки — душі утоплениць, які ваблять людей та символізують небезпеку води, та упирі — померлі, що оживають і можуть шкодити живим, випиваючи кров.
Розвиток фантастики в Україні
Сучасна українська фантастика має коріння, яке сягає ще давнини, адже упродовж тривалого часу фантастичні елементи в українській літературі існували у формі казок, легенд, билин та народних переказів.
Так, у 19 столітті фантастичні мотиви активно використовувалися в романтичній літературі, де поєднувалися з національною тематикою та фольклором. У наступному столітті розвиток української фантастики стримувався цензурою, а вже після здобуття незалежності України отримав новий імпульс завдяки зникненню контролю.
Також роль у розвитку жанру відіграли літературні конкурси "Зоряна фортеця", "РБЖ Азимут", "ЛІТавиця" та "Аркуш", які дали можливість молодим авторам заявити про себе.
Сучасна українська фантастика: автори
Дара Корній
Дара Корній є однією з сучасних українських письменниць, які працюють у жанрі фентезі. Свою кар’єру авторка розпочала з написання текстів для дитячих та підліткових журналів.
У 2010 році у видавництві "Клуб сімейного дозвілля" було опубліковано перший роман письменниці "Гоніхмарник", у якому авторка поєднала українську міфологію та поліські легенди, відтворивши атмосферу Карпат і Львова. У творі розвиваються "заборонені" стосунки Аліни та Сашка — герої намагаються зняти згубне прокляття роду, ризикуючи життям, адже лише справжнє кохання може подолати темну спадщину.
Цей твір приніс авторці третю премію літературного конкурсу "Коронація слова – 2010" у номінації "Роман". Книга також отримала відзнаку "Дебют року" та стала лауреатом премії асамблеї фантастики "ПОРТАЛ-2011". Після успіху дебюту Дара Корній здобула неофіційне звання "української Стефані Майєр".
Сама ж письменниця пояснює мотивацію створення "Гоніхмарника" прагненням популяризувати українську міфологію серед підлітків.
"Моя дочка зачитувалась вампірськими сагами Майєр і щоразу з натхненням переказувала мені їхні сюжети, — зізнається Дара Корній.
— Мене злило те, що українські підлітки захоплюються чужою міфологією, не здогадуючись навіть, наскільки потужним є пласт рідної української міфології. «Гоніхмарником» прагнула довести, що рідна міфологія нічим не гірша, а навіть краща за іноземну".
Другий роман письменниці "Тому, що ти є" став "Вибором видавця" на конкурсі "Коронація слова – 2011", а її "Зворотний бік світла" отримав аналогічну відзнаку у 2012 році. Загалом за свою кар’єру Дара Корній написала майже два десятки книг, у яких використала мотиви української міфології, фольклору та містики.
Володимир Арєнєв
Володимир Арєнєв, відомий також під справжнім прізвищем Пузій, також є одним з українських фантастів сучасності. Автор також відомий як літературний критик і журналіст, який аналізує фантастичну літературу та виступає на книжкових фестивалях.
Станом на початок 2010-х років Володимир мав понад 16 сольних книг і більше сотні публікацій у міжавторських збірках. Письменник працює у широкому спектрі жанрів, серед яких класичне фентезі, містика, сюрреалізм, наукова фантастика та дитяча література. Арєнєв поєднує глибокий психологізм з яскравою фантазією.
Приміром, одним із романів автора є "Бісова душа", написаний у жанрі українського фольклорного фентезі з козацьким колоритом. У творі Володимир Арєнєв поєднує пригодницький сюжет із мотивами української міфології, зокрема уявленнями про світи Яв, Нав і Вирій, розкриваючи тему обов’язку, честі та вірності даному слову.
