Психологія музики: як слова пісень впливають на нашу свідомість
- DeTalks
- 27 жовт.
- Читати 4 хв
Авторка: Марія Білокінь
Слово як код до мелодії.
Музика має вплив не лише на наш настрій, а й на фізіологічні й когнітивні процеси в організмі. Через емоційні асоціації композиція може допомогти людині звільнитися від дистресу, а іноді — поглибитися у себе, після чого стане легше.
Тексти пісень теж відіграють свою роль. Вони доповнюють музичний вплив, створюючи нові асоціації й сенси, які переплітаються з особистим досвідом слухача.
Такі маніпуляції створюють глибший й індивідуальніший зв’язок із композицією, що впливає на наше ставлення до неї. Як це працює — читайте у матеріалі DeTalks.
Чи має мова значення
Мелодія може викликати базові відчуття радості, смутку, напруження чи спокою, але саме текст задає їй певний зміст і напрям. Дослідники Університету Помпеу Фабра перевірили, як розуміння пісенної лірики впливає на сприйняття емоцій.
В експерименті задіяли 200 учасників, які були носіями англійської, іспанської, німецької та китайської мов. Опитуваним вмикали уривки популярних пісень різними мовами й просили описати, що саме вони відчули.
Якщо люди не розуміли слів, то сприймали пісню переважно через мелодію, ритм і вокал. Найбільше звертали увагу на музичні аспекти. У таких випадках учасники відчували універсальні емоції — наприклад, радість або сум, але складніші почуття, як-от ніжність, ностальгія чи піднесення — передавалися слабше. Натомість ті, хто розумів зміст, давали більш точні й глибокі оцінки.
Саме розуміння слів допомагає слухачеві формувати більш персональну й осмислену реакцію на пісню. Це пояснює, чому люди часто обирають музику рідною мовою або мовою, яку розуміють.
Як досліджують музику
Процес аналізу музики й емоцій може здаватися складним, але насправді — доволі логічний. Приміром, можна розкласти все поетапно на експерименті “Lyrics, Music, and Emotions”.
У ньому команда дослідників зібрала близько ста пісень із бази CAL500 (Corpus for Music Emotion Recognition). Серед них були, наприклад, “Dancing Queen” (ABBA), “Hotel California” (Eagles) і “Let it Be” (The Beatles). Метою дослідження було з’ясувати, як саме музика й текст окремо, а також разом, впливають на наші емоції.
Для цього вчені створили комп’ютерну модель, яка “розкладала” пісні на дві частини: музичну (через MIDI-файли — цифрові версії мелодій, що фіксують ноти, ритм і темп) і текстову. Програма аналізувала, які емоції викликає кожна частина — радість, смуток, страх, гнів, відразу чи здивування.
Щоб отримати людські думки, дослідники також залучили учасників через платформу Amazon Mechanical Turk — десять людей оцінювали кожну пісню за тим, наскільки сильно вона передає певну емоцію за шкалою від 0 до 10.
Наприклад, у “A Hard Day’s Night” (The Beatles) перші рядки “It’s been a hard day’s night” і “And I’ve been working like a dog” частіше викликали смуток, ніж радість.
Як виявилося, і мелодія, і слова, мають власну силу впливу, але справжня глибина виникає, коли вони працюють разом. Так, поєднання тексту й музики підвищує точність розпізнавання емоцій на 31%.
Одне дослідження — різні результати
Однак твердження щодо переваги музики над текстом не завжди були однаковими. До прикладу, ще у 2006 році психологи Алі та Пейнірчіоглу з’ясували, що саме змушує нас відчувати емоції від пісень — мелодія чи слова.
Вони провели експеримент, у якому учасники слухали уривки пісень у різних форматах: лише музику, лише слова або повну версію з вокалом. Як результат — мелодія виграла. Саме вона викликала найсильніші емоції у слухачів, тоді як текст здавався просто додатковим “поясненням” до композиції. Пісня могла звучати радісно або сумно навіть без жодного слова.
Однак з часом твердження почали переглядати. У новішому дослідженні “Lyrics and melodies: Do both affect emotions equally?” професори-психологи вирішили повторити експеримент. Вони перевірили, як наявність або відсутність слів у піснях впливає на емоційне сприйняття музики. 104 учасники слухали уривки "щасливих", "сумних", "спокійних" і "злих" пісень у двох варіантах — з текстом і без. Далі вони оцінювали, наскільки сильно кожен уривок передає певне почуття.
До того ж дослідники вирішили ще врахувати рівень музичної обізнаності опитуваних, виміряний за шкалою Gold-MSI. Результати були протилежними. Цього разу саме текст підсилював емоційне сприйняття — особливо у тих, хто чутливо реагує на музику, навіть якщо не має жодної пов'язаної з нею освіти.
Лірика та її вплив на свідомість
Музика буває різною — від спокійних балад до агресивного хеві-металу. Люди можуть і не помічати, як їхні вподобання частково маніпулюють їхньою свідомою поведінкою або рішеннями. Психологи Джон Маст та Френсіс МакАндрю з Коледжу Нокс перевірили, чи може текст пісні впливати на поведінку людини.
У дослідженні 35 студентів-чоловіків були випадковим чином поділені на три групи. Одна частина слухала хеві-метал музику з агресивними виразами (наприклад, “Bloodmeat” та “Limb from Limb” гурту Protest the Hero), інша — хеві-метал без насильницьких мотивів (“Bounce”, “Old School Hollywood” гурту System of a Down), а третя — нічого взагалі не слухала.
Після прослуховування був тест. Учасники мали додати у воду, яку ніби питиме інший учасник, стільки гострого соусу, скільки вважали за потрібне. Рівень доданої гостроти виступав як індикатор агресії. В результаті саме ті, хто слухав музику з насильницькими текстами, додали суттєво більше соусу, ніж інші групи. І це тоді, коли друга слухала той самий жанр, але з іншим текстом.
Гра лірики з підсвідомістю
Музика здатна проникати глибше, ніж здається — іноді навіть туди, де працюють наші несвідомі бажання. Людина може не помічати, як певна ідея просто “випливає” в голові після улюбленої пісні. Іноді це не випадковість, а тонкий психологічний ефект.
Професори з Радбодського університету дослідили, чи можуть згадки про алкоголь у текстах пісень впливати на реальне споживання алкоголю в барах. Для цього у трьох закладах міста Неймеген (Нідерланди) протягом 46 вечорів випадково вмикали два типи плейлистів. Один містив пісні з прямими посиланнями на алкоголь, а інший — композиції тих самих виконавців без таких згадок, але зі схожим ритмом і темпом.
Під час вечорів, коли звучала музика з "алкогольними" текстами, виторг від продажу напоїв був значно вищим (у середньому на 18 євро за вечір).
Автори експерименту пояснювали це ефектом праймінгу, коли певні слова активують потрібні асоціації й ніби м’яко підштовхують людину до конкретної дії.
Так, експерименти підтверджують, що сприйняття музики цілком залежить від вербальності у творах. Людська психологія завжди буде схильна шукати відлуння власних станів у мелодії й текстах.
