Під призмою жіночого погляду: що таке female gaze в кінематографі
- Аліса Москаленко
- 8 бер.
- Читати 4 хв
Зображення жінок у кіно як прояв “жіночого” та “чоловічого” сприйняття.
Кінематограф на сьогодні лишається місцем, де чоловіки займають домінанті позиції. За статистикою дослідниці в галузі жінок у кіно Марти Лозен, лише 16% з найкасовіших фільмів 2024 року зняли жінки. На противагу цьому, жіночих персонажок у фільмах кількісно зросло у порівнянні з 2023 роком та зрівнялося з кількістю чоловічих. У 42% фільмів головними персонажами були жінки, і стільки ж — чоловіки. 8% зайняли дуети.
Як саме в стрічках зображуються жіночі персонажі та чим відрізняється “жіночий” погляд від “чоловічого” – читайте в матеріалі DeTalks.
Male gaze vs. female gaze
Термін “жіночий погляд” виник на противагу “чоловічому”. Так, male gaze започаткувала теоретикиня кіно Лаура Малві у своєму есеї “Візуальне задоволення та наративне кіно” 1973 року. Це поняття зводилося до об’єктивації жіночих персонажок на екрані та відображало фантазії чоловіків, спрямованих на жінок. Останні в цьому випадку позначалися як просто “об'єкт для споглядання”.
“Бути «об'єктом для споглядання» стосується сексуального видовища, коли персонажа, зазвичай жінку, подають нам як візуальне задоволення. У повсякденному житті ми називаємо це об’єктивацією. Проте мені навіть більше подобається фраза «бути-об'єктом-для-споглядання», ніж «об’єктивація»”, — прокоментувала слова Мальві професорка кіно та медіадосліджень Кейтлін Бенсон-Аллотт.
Проте з ідеєю, що “жіночий” погляд є протилежністю до “чоловічого”, можна посперечатися. Професорка Кейтлін Бенсон-Аллотт зауважила, що така концепція протистояння грунтується на ідеї бінарної гендерної системи. Це означає, що наче Інь та Ян жінки є протилежністю чоловіків — у такому підході немає згадки про інші гендери, які виходять за межі бінарності.
Особливості female gaze
Бенсон, як і ще один дослідник цієї теми, режисер Джої Соловей, висунули думку, що “чоловічий” та “жіночий” погляд не залежить від статі того, хто стояв по той бік камери та кричав “мотор!”. “Йдеться про політичну та ідеологічну систему, зокрема панівний патріархальний порядок”, – сказала Кейтлін.
Письменниця та режисерка Аянна Сміт, своєю чергою, зазначила, що фільми під “жіночим” поглядом можуть мати довші кадри. Камера може “утримувати” персонажа на екрані, щоб дозволити глядачам відчути його емоційно. Джої Соловей також окреслили декілька відмінностей “жіночого” погляду.
Спосіб “бачити” відчуття
“Я беру камеру й використовую її, щоб сказати своїй аудиторії: «я не просто показую вам це, я справді хочу, щоб ви відчули це разом зі мною»”, — поділилися Джої.
За їхніми словами, “жіночий” погляд може ділитися переживаннями та викликати їх у глядачів краще, ніж це робить “чоловічий”.
Бути “під поглядом”
Female gaze, виходячи з цього пункту, показує нам, як це — відчувати себе “об’єктом” чужого погляду і бути жінкою у світі чоловіків.
Повернення погляду
Третій пункт стосується відповіді на “бути під поглядом”.
“Це дуже смілива річ — повернути погляд у відповідь і наважитися сказати: «Я бачу, ти бачиш мене». Не просто «я відчуваю, що мене бачать», і не просто «ось як це — бути побаченим», а тепер «я бачу, як ти бачиш мене»”, — пояснили Джої.
Тож “повернення погляду” означає бажання жінок діяти та бути суб’єктом, а не просто приємним для спостереження об’єктом.
Приклади в кіно
“Загін самогубців” (2016) / “Хижі пташки” (2020)
Авторка есею про “жіночий погляд” Елеонора Мід помітила трансформацію персонажки Гарлі Квінн зі зміною режисерів у парі картин “Загін самогубців” та “Хижі пташки”. Так, перший фільм про групу злочинців, які працюють на владу США задля урятування світу від містичної сили, був створений режисером Девідом Еєром. Друга частина, “Місія навиліт” — Джеймсом Ганном. Режисеркою ж окремого фільму “Хижі пташки”, який розповідає власну історію Квінн, стала жінка — Кеті Янь.
Гарлі, своєю чергою, перестала носити надкороткі відверті костюми та сукні, змінивши їх на штани або шорти. Мабуть, у зручному одязі рятувати світ стало легше.
Гарлі Квінн у "Загоні самогубців" та "Хижих пташках". Фото: IMDb
Також персонажка Квінн з інфантильної та психічно нестабільної виросла до героїні, яка полишила аб’юзивні стосунки із Джокером та виявила солідарність до інших жінок у біді.
Американський психопат (2000)
Заснований на однойменній книжці Брета Істона Елліса фільм "Американський психопат" був знятий режисеркою Мері Геррон. Головний герой Патрік Бейтман — маніакальний перфекціоніст, який хоче всюди бути першим та кращим за колег. Проте згодом його маніакальність дається взнаки, і чоловік починає вбивати.
Та, попри велику кількість крові та насильства, стрічку признавали прикладом сили “жіночого” погляду. Як написала критикиня Анжеліка Джейд Бастьєн, в “Американському психопаті” режисерка уникнула детальних зображень злочинів Бейтмана, як це було першопочатково в романі. Геррон витіснила описи насильства та жорстокості за рамки кадру.
В інтерв’ю Dazed режисерка також зазначила, що “Американський психопат” — дуже феміністичний фільм.
“Це сатира про те, як чоловіки змагаються один з одним у цьому гіперреальному всесвіті. Жінки там навіть менш важливі, ніж засмага або костюм. І для мене, попри те, що всі жінки трагічні й убиті, річ у тім, як чоловіки сприймають і ставляться до них”, — прокоментувала Геррон.
Портрет дівчини у вогні (2019)
Фільм, що зображує романтичні стосунки двох жінок Маріанни та Елоїзи, належить режисерці Селін Ск’яммі.
Як повідомила Кейтлін Бенсон, фільм дестабілізував “чоловічий” погляд, проте не через зображення кохання між жінками. Наприклад, під час постільної сцени обидві жінки рівномірно розташовані у кадрі, їхні погляди рівнозначні. Жодна з них не дивиться на інші згори вниз, як зазвичай буває у фільмах “чоловічого” погляду.
“Модель (Елоїза) стає замовницею мистецтва. Художниця ж Маріанна — суб’єктом картини. І обидві вони стають глядачками одна одної”, — прокоментувала Кейтлін.
У сучасному кінематографі поняття “female gaze” набуває більшого значення. Це не просто альтернатива male gaze, а спроба показати іншу перспективу — ту, що дає голос та дію тим, хто раніше залишався лише красивим об’єктом.
