Від ляльок до особистостей: як змінювалися принцеси Disney та як змінювали нас
- Аліса Москаленко
- 19 лют.
- Читати 7 хв
Принцеси Disney у феміністичному світлі.
Мультфільми Disney виховали не одне покоління дітей. Важливою частиною компанії стали принцеси, що принесли творцям гроші та популярність.
Епоха дівчат “королівської крові” розпочалася у 1937 році з “Білосніжки” й продовжується донині – у 2024 році світ побачив “Ваяну 2”. Проте між цими двома персонажками – еволюція зображення жінки, зміна її гендерних ролей, а також руйнування купи стереотипів. Як змінювалися постаті принцес з плином часу та розвитком фемінізму, проаналізувала редакція DeTalks.
Нав’язані стереотипи
Яскраві картинки, милозвучні пісні та сукні різного крою – що ж поганого можуть винести діти після перегляду? Там і про турботливе поводження з тваринами, і про важливість допомагати іншим та відкривати серце навколишньому світові. Проте між рядків можна зчитати, що рожевий колір, ляльки та краса – це для дівчаток. Натомість синій, машинки та сила – о так, це про хлопців.
Психологи з університету Бігема Янга на чолі з Сарою Койн провели дослідження, в якому взяло участь 198 дітей дошкільного віку. Виявилося, що серед них 96% дівчаток та 87% хлопчиків дивилися мультики Disney про принцес.
Під час експерименту дітей просили розсортувати іграшки на “дівчачі” (такими виявилися ляльки та чайні набори) та “хлоп'ячі” (ними стали набори інструментів та екшн-фігурки). Гендернонейтральними діти відмітили пазли та фарби. За словами вчених, більше взаємодії з культурою принцес передбачало більшої жіночої гендерної стереотипної поведінки через рік.
“Ми знаємо, що дівчата, які твердо дотримуються жіночих гендерних стереотипів, не настільки впевнені, що зможуть добре впоратися з математикою та наукою. Вони не люблять бруднитися, тому вони рідше пробуватимуть щось експериментувати”, – сказала Сара Койн.
На хлопців принцеси теж впливали, хоча й в інший спосіб. Якщо на екрані принцеса ставала стереотипною “дівчиною у біді”, на допомогу завжди приходив красень-принц. Така противага посилювала гендерні стереотипи проти жінок, проте підіймала самооцінку хлопчикам. Вони мали кращу оцінку свого тіла та більше допомагали іншим.
У висновку психологиня зазначила, що повністю відмовлятися від культури принцес не варто, проте батькам важливо розширювати спектр інтересів дітей. “Я би сказала, будьте помірковані в усьому. Нехай ваші діти залучаються до різноманітних видів діяльності. Нехай принцеси стануть однією з багатьох, багатьох речей, які їм подобаються”, - підсумувала Койн.
Принцеса повинна бути красивою
Компанія Disney разом зі світом пережила три хвилі фемінізму, створивши три основні епохи принцес. Перша охопила Білосніжку (1937), Попелюшку (1950) та Сплячу красуню (1959). Ці персонажки мало говорили, вражаючи принців переважно своєї красою. Їхній стан можна схарактеризувати як пасивний, підпорядкований чоловікам та слухняний.
Так, 14-річна Білосніжка зображена ніжною та наївною дівчиною, яка потребує принца на білому коні, щоб урятуватися від прокляття. Сама ж вона протистояти королеві не в змозі. До того ж, причиною, з якої чарівна дівчина стає заклятим ворогом королеви, – це краса Білосніжки. Тобто головний акцент все ж на зовнішності, а не на внутрішньому світі.
Класичним прикладом “дівчини у біді” також стала Аврора. Її наділили лише 18 рядками слів за всі 74 хвилин мультфільму. Екранний час принцеси склав ту саму ж кількість – антирекордні 18 хвилин. Невдовзі принц закохався у красу дівчини та врятував її. Навіть творці виокремили її красу в назву мультфільму.
Попелюшка у першій частині 1950 року теж зображена “зразковою дружиною”. Її ранок починається з пісні, а вдень вона покірно порається у господарстві. А коли принц шукає нічну утікачку з балу, то єдиною її відмінністю називає ніжку “лялькового” розміру.
Фото: IMDb
Перша епоха принцес створює враження, що для того, щоб привернути увагу принца, потрібно бути молодою, стрункою та привабливою. Проте подібні ідеалізовані образи впливають на незадоволеність дівчаток власним тілом.
Принцеси цієї ери також схожі у виборі коханого. У всіх трьох мультиках демонструється, що від першого погляду до “жили вони довго та щасливо” всього лиш момент. Усі три дівчини закохуються в малознайомих хлопців і ніхто не задумується, яким може бути спільне життя в замку з чоловіком, якого побачила лиш раз. Проте принцеси впевнені – це любов їхнього життя. Дівчата мріють про день зустрічі та співають романтичні пісні про пошук кохання. Складається враження, що все, що цікавить їх – це знайти свій "happy end" через роман.
Принцеса має вміти постояти за себе
Друга епоха подарувала нам русалоньку Аріель (1989), Бель (1991), Жасмін (1992), Покахонтас (1995) й Мулан (1998). Зображення їхніх тіл стало ще сексуалізованішим, ніж у першій епосі. Натомість принцеси набули нових “нежіночих” рис, як-от спортивність, героїчність та незалежність. Попри сексуалізіцію та традиційне зображення краси, принцеси другої епохи почали активно рухатися та змінювати уявлення про те, якою спортивною може бути жінка.
Що стосується сексуалізації, то Аріель, наприклад, носить лише бюстгальтер. Оголене тіло демонструє настільки тонку талію, що мимоволі виникають думки про видалення ребер. Зустрівши принца Еріка, дівчина, подібно до Аврори, яка просто не мала реплік, зачаровує хлопця зовнішністю. Проте назвати її бездіяльною не можна, адже дівчина таки рятує хлопця, що вже суперечить образу “дівчини у біді”.
Аріель також виступає проти ще одного чоловічого персонажа – батька. Принцеса демонструє непокірність, адже хоче досліджувати світ та приймати рішення самостійно. Щоправда, інколи ці рішення пов’язані напряму з коханим. Джоді Бенсон, яка озвучила Аріель, сказала, що стався великий стрибок між “Сплячою красунею” 1961 року та наступною “Русалонькою” 1989-го.
Ім’я Бель з французької перекладається як “красива”, чим і зацікавлює “першого” хлопця містечка - Гастона. Герой (чи скоріше антигерой) хоче одружитися з дівчиною, оскільки та вважається найкрасивішою у селі. Навіть назва мультика наголошує на тому, що Бель – красуня. Дівчина все ще має стереотипну гендерну роль, бо добровільно відмовляється від власної свободи і стає ув’язненою заради порятунку батька. Натомість у Бель є і нові риси – вона смілива, незалежна та не боїться йти проти чоловіків.
Тіло Покахонтас, попри її внутрішні якості, представниці феміністичного руху окреслили як “тіло ляльки Барбі з довгими мускулистими ногами та руками, величезними грудьми та тоненькою талією”. Такі риси було названо недосяжними та нереалістичними.
І хоч дослідниця Вілан Бріджит й назвала Покахонтас одною з наймужніших принцес другої ери, зауважила, що принцеса все ж піддається традиційній жіночій ролі. Це демонструє її рішення поставити інтереси родини вище за власні, відмовляючись боротися за майбутнє з коханим. З іншого боку, це руйнує стереотип про довге щасливе життя з обраним.
Другою наймужнішою принцесою дослідниця визначила Мулан. Дівчина вчиться військової підготовки, щоб врятувати батька та піти на війну. Мулан стоїть на одному рівні з чоловіками, рятуючи Китай, проте все ж не забуває віднайти протягом мультфільму любовний інтерес. Історія кохання розвивається поступово, не одразу перетворюючись на шлюб. Натомість герої проходять довгий шлях формування стосунків.
Фото: IMDb
Жасмін стала першою принцесою Disney, яка використовувала своє тіло, щоб відволікати увагу антагоніста Джафара. Її тіло зображено сексуалізованим та нереалістичним. Проте її характер, протистояння батьку та небажання виходити заміж за домовленістю відрізняє її від принцес першої ери.
У висновку маємо видозмінених принцес внутрішньо, але не зовнішньо. Як зазначила Елен Джун, мультфільми демонструють у 7,5 разу більше сексуальних зображень жінок. Їхні характери набули нових рис, проте стереотип про щасливий кінець з коханим все ще залишився.
Принцеса має бути собою
Остання й найсучасніша епоха охоплює Тіану (2009), Рапунцель (2010), Меріду (2012), Анну з Ельзою (2013, 2019) та Ваяну (2016, 2024). Принцеси цього періоду намагалися побороти гендерні стереотипи та зламати думку про те, що життя та добробут жінки крутиться навколо чоловіків. Ця ера про вибір, який може містити романтичну лінію, а може й не виводити її на перший план.
Тіана з “Принцеси та жаби” – перша “принцеса”, яка бажає досягти успіхів у кар’єрі, відкривши власний ресторан. В історії з прокляттям вона таки виступає жертвою, оскільки напряму залежить від поцілунку принца, який має її врятувати. Втім, протягом всього мультфільму, хай-то нарізка грибів, чи рятування принца від крокодилів, Тіана не залежить від чоловіка. Майбутня власниця ресторану є прикладом незалежності, впевненості та винахідливості. Метью Белінкі, своєю чергою, вважав, що вибір Тіани згодом вийти заміж за принца заснований на любові та повазі, а не на бажанні отримати когось королівської крові в чоловіки.
Рапунцель теж порушує гендерні норми. Її пісні не про кохання та шлюб, а про самопізнання, незалежність та свободу. На початку мультфільму принцеса демонструє вміння постояти за себе, закривши Фліна Райдера у шафі та згодом уклавши з ним угоду. Натомість письменниця Кей Джей Дель Антоніа розкритикувала мультфільм.
“Чому оповідач має бути головною чоловічою роллю? Чому Рапунцель не може сама розповісти свою історію? Рапунцель не хоче тікати; вона просто хоче задовольнити свою цікавість до вогнів. Коли Рапунцель набирає сили, вона використовує її не для того, щоб кинути виклик відьмі та зайняти належне їй місце в королівстві, а для того, щоб принести себе в жертву заради життя Фліна”, – сказала Антонія.
Фото: IMDb
Меріда з “Відважної” взагалі відмовляється від ідеї шлюбу. Принцеса хоче йти власним шляхом, а не протореним десятиліттями. Попри заперечення матері Меріда стріляє з лука, їздить верхи та поводиться “не як принцеса”. У мультфільмі взагалі відсутній любовний інтерес дівчини, натомість центральним конфліктом стають різні цінності Меріди та її матері. Серед чоловічих персонажів тут батько та Морду – принц сусіднього королівства. Їм обом принцеса успішно протистоїть, врятувавши матір та змінивши традицію укладати шлюби за домовленістю.
Фемінізму вдалося торкнутися і “Крижаного серця” - ззовні, зробивши співрежисеркою жінку Дженніфер Лі. Ельза стала першою персонажкою, що має справжню владу та є королевою. Центральним у мультфільмі є конфлікт між сестрами, який намагається вирішити принцеса Анна. Разом з Крістофером дівчина вирушає на пошуки сестри. Анна захищає Ельзу, відкинувши погляди Крістофа та Ганса про небезпечність сили льоду. На початку мультфільму Ельза співає про те, що повинна приховувати це, тож вчиться і ззовні бути “холодною”.
Письменниця Мішель Лау сказала, що це символізує те, що жінки надзвичайно емоційні та не можуть контролювати власні емоції.
“Це також каже про те, що жінки повинні влаштовувати шоу, щоб відповідати гендерним очікуванням і «бути хорошою дівчиною, якою завжди маєш бути». Це підкріплюється її батьками та змушує вірити, що у неї немає іншого вибору, окрім як приховувати своє справжнє я”, – зазначила Мішель.
Кохання Ельза взагалі ігнорує, адже не було жодної згадки про її любовний інтерес. Натомість вона повчає сестру, що не можна вийти заміж за першого ліпшого, з яким вдалася гарна пісня. Ельза знаходить себе через самоповагу та здобуває щасливий кінець, возз’єднавшись з народом королівства. Анна, хоч і знаходить любов, проходить довгий шлях від знайомства до одруження. Кільце прикрашає її палець тільки під кінець другої частини.
Фото: IMDb
“Ваяну”, продовження якої вийшло у 2024 році, називають “справжньою феміністкою”. Вона і корабель на плаву зупинить, і до лавової богині дійде. Любовна лінія в мультфільмі відсутня. Натомість маємо щиру закоханість в океан та сміливу рішучість вийти за риф.
Принцеса піклується про свій народ, бажаючи для нього тільки процвітання, тож відправляється у подорож до богів. Чоловічим персонажем є Мауї, якого Ваяна змушує допомогти. Проте коли напівбог відступає, визнавши поразку, дівчина не здається.
Та мультфільм робить не тільки Ваяну сильною дівчиною сюжету. Письменниця Ліліан Холман вважає, що всі жінки тут мають владу.
“Найкраще це видно в моменті, коли здебільшого тиха мати Ваяни ловить її на втечі. Замість того, щоб зупинити її, вона швидко допомагає зібрати речі. Це абсолютно непотрібно для сюжету, оскільки Ваяна була цілком здатна бігати сама. Однак благословення її матері робить цей момент таким потужним. Ваяна не лише сама виявляє себе як сучасна жінка, вона робить це за підтримки та допомоги жінок, які були до неї”, – сказала Ліліан.
Таким чином, остання епоха є найнаближенішою до сучасного поняття фемінізму. Ці принцеси Disney руйнують міф про кохання з першого погляду, уникають гендерних стереотипів про шлюб та можуть врятувати себе самостійно. Їхня сила не в “чоловічих” рисах характеру, а у сміливості бути собою. Інколи чуттєвими та ніжними, а інколи – сильними та мужніми.
