Музика як протест: від технологій до емоційного спротиву
- DeTalks
- 9 годин тому
- Читати 3 хв
Авторка: Валерія Яновська
Як технологічні зміни перетворюють музику на форму протесту.
Сьогодні музика перестала бути лише розвагою. Це поле для протесту проти технологічних змін, викликів індустрії й соціальних очікувань. Творчість стала інструментом переосмислення авторства в епоху штучного інтелекту, способом тихого спротиву алгоритмам і водночас простором для емоційної чесності, яка суперечить культу "успішності".
Як музиканти використовують нові технології, протистоять індустріальним правилам та відкрито показують вразливість у своїх текстах, що таке музика як протест — читайте у матеріалі DeTalks.
Революція у носіях і способах створення музики
Цифрові технології змінили спосіб створення та споживання музики: комп’ютери, цифрові аудіостанції та інтернет знизили бар’єри для запису й поширення музики, розмиваючи межу між професійними студіями та інді-авторами.
Штучний інтелект своєю чергою став частиною музичного процесу: від генерації мелодій до допомоги у створенні вокалу чи аранжувань. Це як відкрило нові можливості для креативності, так і породило суперечки щодо авторства, ролі людини у творчості та прав інтелектуальної власності.
Музика як технологічний протест
Подією, що зосередила увагу на музиці як формі спротиву, став "тихий" протест 2025 року. Понад тисяча музикантів об’єдналася у проєкт "Is This What We Want?" — концептуальний 12-трековий майже повністю беззвучний альбом, випущений наперекір запропонованим змінам британського авторського права. Музиканти виступили проти планів уряду дозволити компаніям зі штучним інтелектом використовувати захищені авторським правом музичні твори без ліцензій.
Альбом складався із записів тиші та фонового шуму пустих студій і концертних майданчиків — символічного образу майбутнього, де робота справжніх музикантів може бути "заглушена" алгоритмами. Назви треків разом сформували послання: "The British government must not legalise music theft to benefit AI companies" ("Британський уряд не повинен легалізовувати крадіжку музики на користь компаній зі штучним інтелектом").
Усі доходи від цифрової та фізичної версій альбому спрямували на благодійну організацію "Help Musicians", що підтримує творчих працівників.
У протесті брали участь як ветерани сцени, так і артисти, які виступають досі: серед них Деймон Албарн, Енні Леннокс, Кет Стівенс, Ед О’Браєн, The Clash, Jamiroquai, Торі Еймос, Ганс Ціммер, а також Кейт Буш. Пізніше до запису треків для фізичної версії альбому у платівках долучився Пол Маккартні.
У 2024 році понад дві сотні артистів, включно з Біллі Айліш, R.E.M. і Kacey Musgraves, підписали відкритий лист від некомерційної організації "Artist Rights Alliance", що закликав технологічні компанії та платформи поважати права митців і не створювати ШІ-технології, які "підривають або замінюють людську творчість" без дозволу та справедливої компенсації.
Лист попереджав про ризики "хижого використання ШІ" для голосів, стилів і творчості виконавців, а також для музичної екосистеми загалом.
У 2026 році британська міністерка з питань науки, інновацій і технологій Ліз Кендалл публічно змінила тон щодо суперечки про авторські права і штучний інтелект. Виступивши на боці творчих працівників, політикиня заявила, що уряд має "перезавантажити" дискусію про те, як ШІ використовує захищені твори, і що люди мають отримувати винагороду за свою працю.
Кендалл підкреслила важливість пошуку рішення, яке дозволить одночасно підтримувати інновації ШІ й захищати права митців, та зазначила, що попередній запропонований підхід (активне "opt‑out", коли всі твори автоматично доступні для використання ШІ, поки автор не зробить активну дію, щоб заборонити або обмежити це використання) не отримав підтримки й потребує перегляду.
Паралельно з цими дискусіями платформи також почали реагувати на проблему на практиці. Так, стримінговий сервіс "Spotify" видалив близько 5000 українських треків, згенерованих штучним інтелектом, які імітували реальних виконавців і вводили слухачів в оману. Це 13.36% української музики, створеної ШІ.
Музика як емоційний і соціальний протест
Поряд із технологічним спротивом продовжив формуватись емоційний протест. Його прикладом є Біллі Айліш. У 2026 році на церемонії "Греммі" артистка виграла "Пісню року" з треком "Wildflower". При цьому, у своїй промові співачка виступила проти дій міграційної служби ICE.
"Ніхто не є нелегальним на вкраденій землі".
У січні ж Біллі отримала "Премію за екологічну справедливість", коли публічно висловилася щодо кліматичної відповідальності й рівності у суспільстві.
Пісня Біллі 2022 року "Your Power" була випущена як звернення проти зловживання владою й експлуатації у стосунках. Цей трек Айліш присвятила українцям під час глобальної акції "Stand Up For Ukraine".