Чи має музика колір: феномен синестезії у композиторів
- DeTalks
- 14 лист.
- Читати 3 хв
Авторка: Дарʼя Ільченко
Що таке синестезія.
Деякі люди не просто чують музику — вони її бачать. Для них ноти мають кольори, акорди світяться, а симфонія нагадує калейдоскоп. Цей феномен називають синестезією. Як вона працює — читайте у матеріалі DeTalks.
Коли звуки викликають зорові чи емоційні асоціації
Синестезія — це особливий нейрофізіологічний феномен, який змушує 4-5 % людства сприймати світ не так, як інші. Для таких людей звуки можуть мати кольори, літери — аромати, а числа — певне розміщення у просторі. Це своєрідне "сплетення відчуттів", коли один подразник збуджує кілька сенсорних систем одночасно, формуючи яскраву гаму почуттів.
Дослідники Медичної школи Женевського університету та лікарні "Фош" у Франції вже описали понад 60 різновидів синестезії, хоча їхня кількість, можливо, сягає сотні. Деякі види виникають разом — люди, які "бачать" музику у кольорі, також можуть "відчувати" дотиком окремі звуки.
Вважають, що це явище виникає через спадкові особливості мозку. Так, зони, що відповідають за різні відчуття, з’єднуються інакше, тому мозок сприймає інформацію не окремими частинами, а одразу як єдине ціле.
Як кольорові асоціації формують музичне мислення композиторів-синестетів
Зв’язок між кольором і звуком існував ще у давніх культурах, де вважався способом передати емоції, настрій чи навіть духовний стан. Кольори ж у музиці були "символічною мовою", за допомогою якої композитори виражали почуття. Наприклад, червоний колір символізував пристрасть і силу, білий — чистоту, синій — духовність і спокій.
Сучасне дослідження "Adults Can Be Trained to Acquire Synesthetic Experiences" показує, що у людей із синестезією музика може викликати кольорові відчуття, бо їхні слухові та зорові зони мозку тісніше пов’язані між собою. МРТ і електрофізіологічні дані підтверджують: під час прослуховування звуку в людей активуються не лише слухові, а й зорові ділянки, зокрема зони V4/V8, які відповідають за обробку кольорів та зорових образів.
Через таку "підсилену" взаємодію між сенсорними системами мозок синестетів — людей, у яких один стимул автоматично викликає інше відчуття — сприймає музику як поєднання звуку та кольору одночасно.
Берт Аппермонт
У кожній частині твору бельгійського композитора "Кольори" для тромбона з оркестром домінує свій колір і настрій: жовтий символізує натхнення, світло й мудрість; червоний — пристрасть, шаленство і мужність; синій передає мрійливість, спокій і меланхолію; а зелений уособлює гармонію, надію та врівноваженість.
"Мені хотілося висловити характеристики, асоціації та емоції, пов’язані з цими кольорами", — зазначає композитор.
Леся Дичко
Українська композиторка наділяє тональності кольором, певним образом чи символом. Для неї ля мажор і фа-дієз мінор мають глибокий синій відтінок, асоціюються з весняною зеленню та березнем, а соль-бемоль мажор пов’язаний із кольором землі, чорнозему, природою і радістю. Леся вважає, що мінорні тональності близькі до мажорних, але звучать дещо тьмяніше, ніби приглушено.
Олів’є Мессіан
Для французького композитора кожен акорд чи лад має власну палітру: наприклад, третій лад обмеженої транспозиції Олівʼє асоціює з помаранчевим кольором, що переливається зеленими, червоними, золотистими та опаловими відтінками.
Мессіан вважає гармонію звуку й кольору нерозривною — будь-яке невдале поєднання викликало в нього дисонанс і навіть фізичний дискомфорт. Його акорди-грона створюють ефект переливів вітражів або дорогоцінних каменів, у яких звуки й кольори зливаються у єдину райдужну гармонію.
Чи можна навчитися бачити музику
Дослідження вказують, що справжня синестезія радше є вродженою. Однак існують методики, які дають змогу оволодіти встановленням зв'язків між звуками та кольорами. Наприклад, експеримент показав, що дорослі можуть виробити стійкі асоціації між літерами та кольорами за допомогою певних тренувань. Водночас учені наголошують, що подібні треновані асоціації є лише частковим наближенням до цього явища.
Проте науковці Великобританії та Швейцарії не виключають можливості її розвитку за умови відповідного навчання. Попередні дослідження показують, що окремі елементи синестезії, наприклад, створення стійких асоціацій між звуками та кольорами, можна сформувати. У майбутньому дослідження мають з’ясувати, чи може таке навчання покращувати пам’ять, посилювати уяву або стимулювати творчість.
Більше про музику читайте у рубриці "Плейлист".
