Мода на екрані: які фільми подивитись про фешн-індустрію
- DeTalks
- 15 годин тому
- Читати 3 хв
Авторка: Валерія Яновська
Від глянцю до закулісся: фільми, які показують моду зсередини.
Міранда Прістлі, Енді Сакс і знайомий світ фешн-журналістики повернуться в сиквелі "Диявол носить Прада", який побачить світ 1 травня 2026 року. Та поки аудиторія чекає на прем’єру, час згадати інші фільми про моду — від культових історій до документальних стрічок про дизайнерів і редакторів глянцю.
Підбірку фільмів про моду збирає редакція DeTalks.
"Phantom Thread" ("Примарна нитка")
Фільм режисера Пола Томаса Андерсона розповідає історію вигаданого дизайнера Рейнольдса Вудкока, якого зіграв Деніел Дей-Льюїс. Події стрічки відбуваються у Лондоні 1950-х років — у світі "haute couture", де одяг створюється вручну для аристократії.
За сюжетом, дизайнер знайомиться з офіціанткою Альмою, яка стає його музою, моделлю і партнеркою. Проте їхні стосунки поступово перетворюються на психологічну гру влади, контролю і залежності.
Персонаж частково натхненний реальними дизайнерами, зокрема Крістобалем Баленсіагою. Для ролі Дей-Льюїс цілий рік навчався крою і шиття, щоб максимально точно відтворити роботу кутюр’є. Також під час зйомок автори стрічки використовували реальних швачок, а костюми створювалися за архівними техніками високої моди.
Фільм отримав "Оскар" 2018 року за костюми. Також "Примарна нитка" вважається однією з найреалістичніших репрезентацій фешн-процесу в кіно.
"The Neon Demon" ("Неоновий демон")
Режисер Ніколас Віндінг Рефн створив артхаусний трилер про темний бік модельного бізнесу. Головну роль виконала Ель Феннінг — зіграла юну модель Джессі, яка приїхала до Лос-Анджелеса і швидко стала об’єктом заздрощів. Зовнішність дівчини відкрила двері в індустрію, але водночас спровокувала небезпечну конкуренцію.
Фільм став відомим своєю візуальною естетикою — неонові кольори, симетричні кадри та майже "глянцева" картинка підкреслили штучність світу моди. Костюми у стрічці також виконали символічну функцію — показали різні "типи краси" в індустрії. Це радше алегорія, ніж реалістичний портрет моди, тож думки експертів розділилися: фільм одночасно критикували й підтримували.
"House of Gucci" ("Дім Гуччі")
Фільм режисера Рідлі Скотт заснований на реальній історії італійського бренду "Gucci". У центрі сюжету — стосунки Патриції Реджані у виконанні Леді Гаги та Мауріціо Гуччі, якого зіграв Адам Драйвер. Для фільму відтворили архівні образи Гуччі, а актори працювали з діалектами та реальними прототипами.
"Дім Гуччі" показує, як сімейний бізнес перетворюється на корпоративну імперію, а особисті конфлікти впливають на бренд. Стрічка підкреслює, що мода — це не лише творчість, а й влада, гроші та стратегія.
"The September Issue" ("Вересневий номер")
"Вересневий номер" — документальний фільм про створення найважливішого випуску журналу "Vogue" під керівництвом Анни Вінтур. Стрічка показує весь процес від ідеї до фінального номера, включно з конфліктами в команді.
Особливу роль у фільмі зіграла креативна директорка Грейс Коддінгтон, яка представила більш художній підхід до моди. "Вересневий номер" демонструє, як формується візуальна культура глянцю і як ухвалюються рішення, що впливають на глобальні тренди.
"Diana Vreeland: The Eye Has to Travel" ("Діана Вріланд: Погляд повинен подорожувати")
Фільм розповідає про редакторку Діану Вріланд, яка працювала у "Vogue" та "Harper’s Bazaar". Жінка змінила фешн-журналістику, зробивши її більш креативною і концептуальною.
У стрічці використовуються архівні записи та висловлювання Вріланд, що створює ефект особистої розповіді. Фільм зосереджується на тому, що редакторка фактично перетворила моду на культурний феномен.
"High & Low: John Galliano" ("Високе і низьке: Джон Гальяно")
Документальний фільм режисера Кевіна Макдональда присвячений кар’єрі одного з найсуперечливіших дизайнерів — Джону Гальяно. Стрічка охоплює шлях митця від навчання в Центральному коледжі мистецтва та дизайну до роботи в модних домах Живанши та Діор, де він здобув світову славу.
У фільмі Гальяно переосмислює формат модних показів: його дефіле стають цілими театральними постановки з драматургією, персонажами та історіями.
Окрему увагу у стрічці приділяють творчому методу дизайнера — Джон працюває з історичними образами, міксує епохи та культурні коди, створюючи складні й впізнавані силуети. У фільмі використано архівні відео показів, інтерв’ю з інсайдерами індустрії та самим дизайнером.
Також у стрічці підкреслюється роль Джона у популяризації високої моди наприкінці 20-го — на початку 21-го століття, коли мода почала активно взаємодіяти з попкультурою. Друга частина стрічки фокусується на кризі в кар’єрі Гальяно і скандал 2011 року, після якого дизайнер втратив посаду в домі Діор.
"Westwood: Punk, Icon, Activist" ("Вествуд: панк, ікона, активістка")
Документальний фільм режисерки Лорни Такер розповідає про Вів’єн Вествуд — дизайнерку, яка перенесла панк-естетику з вулиці у високу моду. Стрічка охоплює шлях мисткині від магазину "SEX" у Лондоні, створеного разом із Малкольм Макларен, до світового визнання.
Вествуд поєднувала історичні силуети з провокативними деталями, створюючи впізнаваний стиль, що ламав традиції індустрії та перетворював покази на культурні висловлювання.
Фільм акцентує і на активізмі Вествуд: дизайнерка використовує моду як платформу для розмови про клімат, політику та надмірне споживання. Водночас стрічка показує її суперечливий характер і конфлікти, що додає реалістичності.
