Дзеркало поколінь: як змінювалися підліткові фільми та серіали за останні 20 років
- DeTalks
- 4 дні тому
- Читати 4 хв
Авторка: Дарʼя Кравченко
Від комедій до важких соціальних драм.
За останні два десятиліття підліткове кіно помітно змінилось. Історії про школу, перше кохання та дорослішання більше не обмежуються типовими сюжетами про “короля та королеву випускного балу”. Сьогодні фільми та серіали дедалі частіше говорять про психічне здоров’я, самотність, залежності й кризу ідентичності.
Як саме змінювався образ підлітка на екрані за останні роки — читайте в матеріалі DeTalks.
Ранні 2000-ні: ідеалізований образ і глянцева школа у фільмах
Початок 2000-х став епохою підліткового кіно, яке насамперед демонструвало глядачам картину, в якому кожна дівчина обовʼязково отримувала свій щасливий фінал.
У цей період образи підлітків були доволі шаблонними. Школа зображувалася як система чітких ролей: “популярні”, “спортсмени”, “невдахи”, “дивні”, “новенькі”, і саме належність до певної групи визначала конфлікти, поведінку персонажів і хід сюжету.
Саме тоді зʼявилися стрічки на кшталт “Крутих дівчат”. У цьому комедійному форматі, наприклад, показують соціальну ієрархію школи, де популярність дорівнює владі. Тут диктують правила, вирішують, хто “в моді”, а хто стане об’єктом насмішок. Плітки, зовнішність, одяг і романтичні зв’язки перетворюються на інструменти боротьби за статус.
Головна героїня у виконанні Ліндсі Лохан, проходить шлях від “новенької” до частини елітної групи, а потім — до усвідомлення руйнівності цієї системи. Водночас фільм не заглиблюється у психологічні травми. Конфлікти, зради й приниження подаються іронічно, часто як жарт, а булінг і соціальне виключення — радше елементи комедії, ніж серйозна проблема.
Інший приклад — “Класний мюзикл”. Школа тут виглядає майже ідеалізованим простором, де конфлікти існують, але ніколи не стають по-справжньому чимось серйозним та болісним. Основним центром сюжету же стає вузол навколо страху вийти за межі нав’язаного образу.
Головні герої прагнуть поєднати популярність і самовираження. Фільм постійно підкреслює, що будь-який конфлікт можна вирішити через дружбу, підтримку та спільну творчість. Образ підлітків максимально світлий: вони талановиті, емоційні, але без внутрішніх надломів.
Ще один схожий фільм того часу — “Історія Попелюшки”, який переносить класичну казку в реалії учбового закладу.
Саманта Монтгомері представлена у звичному, для тих років, підлітковому кінообразі: тиха, працьовита й “непомітна” дівчина. Її суперницею ж стає яскрава, популярна та жорстка Шелбі Каммінгс. Соціальна нерівність тут подається через зовнішність, одяг, статус у школі та доступ до уваги інших.
Фільм майже не зосереджується на реальних труднощах підліткового життя. Натомість кінострічка пропонує романтизовану історію про те, що доброта, щирість і мрії обов’язково будуть винагороджені. Шкільні приниження й сімейні проблеми слугують лише фоном для казкового перевтілення та фінального тріумфу.
2010-ті: епоха внутрішніх конфліктів та пошуку себе
У новому десятилітті легкі романтичні комедії поступово відійшли на другий план, а на їхньому місці з’явилися стрічки, що зосереджувалися на внутрішніх переживаннях, психологічних травмах і складних соціальних темах. Підлітки на екрані більше не виглядали безтурботними — їх показували вразливими й розгубленими.
Одним з показових фільмів цього періоду став “Переваги скромників”. Картина розповідає про замкненого Чарлі, який намагається адаптуватися до студентського середовища після психологічної травми.
Кінострічка демонструє депресію, тривожність, наслідки насильства й відчуття соціальної ізоляції. Дорослішання ж тут подається не як веселий етап, а як болісний процес пошуку себе та прийняття власного минулого.
Інший приклад — серіал “13 причин чому”, який почав глибше досліджувати підліткові проблеми.
Так, драма розповідає історію школярки Ханни Бейкер, яка покінчила життя самогубством, залишивши серію записаних касет із поясненням причин свого вчинку. Кожен епізод підкреслює різні соціальні проблеми: булінг, сексуальне насильство, психологічний тиск, депресію та суїцидальні думки.
Проєкт демонструє, як шкільне середовище, небажання дорослих втручатися та байдужість однолітків можуть впливати на психіку підлітка і призводити до трагічних наслідків. Шоу також порушує питання відповідальності за власні дії, значущості дружби та підтримки.
Кінець 2010-х — 2020-ті: травма і відсутність хепі-ендів
Сучасні підліткові історії майже повністю відмовилися від ідеалізації життя. У центрі сюжету тепер — ментальне здоров’я, тілесність, залежності, саморуйнування і страх перед майбутнім. Тінейджери на екрані більше не виглядають безтурботними або позитивними — їхні проблеми складні та неоднозначні.
Наприклад, серіал “Ейфорія” показує підлітковий світ через наркотичну залежність, сексуальну ідентичність та психологічну нестабільність.
Головна героїня Рубі Беннетт — наркоманка-підліток, яка щойно вийшла з реабілітаційного закладу та намагається знайти своє місце у світі. Дівчина саркастична, інтровертна й живе з матір’ю Леслі та молодшою сестрою Джиєю. Сюжет першого сезону зосереджений на її стосунках з Джулс Вон, трансгендерною дівчиною з непростим минулим, чия турбота часто перетворюється на емоційний тягар для Ру.
У цьому ж серіалі популярна і впевнена Маделін Перес перебуває у складних стосунках зі спортсменом Нейтом Джейкобсом, які інколи стають емоційно і фізично токсичними, а її страх повторити родинні травми змушує виправдовувати насильство.
Кассандра Говард переживає власні проблеми з об’єктивацією та минулими стосунками. Та її секретні зв’язки з Нейтом у другому сезоні руйнують дружбу з Медді.
Молодша сестра Кессі, Алексіс Говард, живе у тіні старшої сестри, але намагається знайти власний голос через творчість і нові стосунки з Феско, місцевим торговцем наркотиками, який має власну складну історію і тісний зв’язок з Ештреєм.
Інша кінокартина “Ніколи, рідко, іноді, завжди” також розповідає про важливі та складні аспекти життя підлітків через призму жіночого досвіду.
Головна героїня, Отем, стикається з несподіваними соціальними перешкодами та юридичними складнощами під час спроби зробити аборт. Її подорож до медичного центру у великому місті стає випробуванням на самостійність, мужність і здатність протистояти зовнішньому тиску.
Фільм детально показує внутрішній світ героїні: її страхи, сумніви та моральні дилеми. Взаємодія з подругою Скайлер, яка супроводжує її під час поїздки, підкреслює важливість підтримки та довіри у критичних ситуаціях. Кожна сцена продумана так, щоб передати психологічну напругу та напруження моментів очікування, прийняття рішень і зустрічі з бюрократією.
У центрі сюжету — не лише конкретна подія, а й емоційний шлях підлітка: її страх, сором, сумніви й мужність.
За 20 років підліткове кіно пройшло шлях від ідеалізації до пошуку свого “я” та вирішення внутрішніх конфліктів. Молодому поколінню перестали обіцяти, що дорослішання — це легко.
