Від сумнівів до прориву: ролі, які актори спершу не хотіли грати
- DeTalks
- 15 годин тому
- Читати 4 хв
Авторка: Дарʼя Кравченко
Коли відмова від ролі могла стати помилкою.
В акторській кар’єрі нерідко з’являються ролі, які виконавці можуть сприймати із сумнівом. Одні зірки — через складність образу та ризик потрапити в рамки стереотипів, інші — через страх бути неправильно зрозумілими глядачами. Утім, саме такі рішення часто визначають подальший шлях у професії.
Хто з відомих акторів зіткнувся зі схожими сумнівами і якою була подальша доля виконавців — читайте в матеріалі DeTalks.
Роберт Дауні-молодший — Тоні Старк / Залізна Людина
На момент отримання пропозиції Роберт Дауні-молодший перебував у вкрай нестабільному періоді кар’єри. За плечима — серйозні проблеми з алкогольною та наркотичною залежністю, арешти й тривала перерва у голлівудських проєктах.
Чоловік усвідомлював, що будь-який зрив міг остаточно поставити хрест на його професійному майбутньому. Сумніви були й у студії: Marvel вимагали жорстких умов контракту, страховок і постійного контролю.
Проте Дауні зацікавився образом Тоні Старка — мільярдера, генія і циніка з деструктивними рисами характеру. Актор побачив у персонажі багато особистого та зрозумів, що саме ця роль може стати способом чесно побачити власний досвід падіння й відновлення.
“— Ненавиджу це казати, але це дуже «американська» річ: спочатку збудувати, потім зруйнувати і повернутися. Це своєрідна «подорож героя». До речі, я дуже відчував спорідненість із Тоні Старком у той момент, коли грав його. Людина, якій дійсно потрібна була добряча доза «оу-у»”, — розповів Дауні-молодший в одному з інтерв’ю.
Після виходу “Залізної людини” у 2008 році актор миттєво повернувся в центр уваги індустрії. Його харизматичний, іронічний і водночас вразливий Тоні Старк став ключовою фігурою кіновсесвіту Marvel. Роль не лише принесла Дауні світову популярність та фінансовий успіх, а й символічно закріпила його особисте “перезавантаження” — з актора з проблемною репутацією на одну з найбільших зірок сучасного кіно.
Леонардо Ді Капріо — Джек Доусон / Титанік
Роль Джека Доусона у фільмі “Титанік” стала для Леонардо Ді Капріо одним із найризикованіших кар’єрних рішень. На момент роботи над проєктом чоловік вже мав репутацію перспективного драматичного актора — за плечима були ролі в “Що гнітить Ґілберта Ґрейпа” та “Щоденнику баскетболіста”.
Саме тому пропозиція зіграти Джека Доусона у масштабній романтичній драмі викликала у Ді Капріо серйозні сумніви. Актор остерігався, що участь у мелодрамі з яскравою любовною лінією закріпить за ним образ “серцеїда” підліткової аудиторії та ускладнить подальший рух у бік серйозних складних ролей.
Ді Капріо також не був упевнений у самому проєкті. На етапі зйомок “Титанік” уже вважали ризикованим через величезний бюджет і складне виробництво. Та вирішальними стали тривалі розмови з режисером Джеймсом Кемероном, який переконав актора, що персонаж Джека — не просто романтичний герой, а символ свободи, бунту і людської гідності.
“«Титанік» був радше експериментом для мене та Кейт Вінслет… Ми ніколи не передбачали, чим він стане, і я сказав: «Добре, сповільнимо темп. Нехай усе трохи вляжеться, і повернемось до… знайдемо щось, що…». Я знав, що це буде адаптація. Я знав, що від мене очікують певних речей у той момент, і я знав, що мушу повернутись до того, з чого починав”, — згадував Ді Капріо в інтервʼю.
Після прем’єри у 1997 році фільм став світовим феноменом і одним із найкасовіших в історії кіно. Леонардо ж миттєво перетворився на глобальну зірку, а його образ Джека Доусона — на культовий символ покоління.
Попри страх бути типажованим, актор зміг використати здобуту популярність як стартовий майданчик: у наступні роки чоловік свідомо обирав складні драматичні ролі, що, зрештою, привело до співпраці з провідними режисерами світу.
Емма Вотсон — Герміона Ґрейнджер / Гаррі Поттер
Працюючи у франшизі “Гаррі Поттера”, Емма Вотсон відчувала і хвилювання, і відповідальність. Уже під час зйомок “Ордену Фенікса” актриса серйозно розглядала можливість залишити проєкт, адже масштаб роботи та увага до франшизи почали відчутно тиснути. Для молодої дівчини, яка дорослішала на очах у мільйонів фанатів, це було важко.
“Був час, коли для нас усіх усе почало ставати «гострим». Я думаю, я була налякана. Я не знаю, чи ви коли‑небудь відчували, що прийшов переломний момент, коли думаєш: «Це вже ніби назавжди»“, — поділилася переживаннями акторка.
Спершу охоплена сумнівами, Вотсон все ж залишилася у франшизі, усвідомлюючи її унікальний масштаб і можливості для особистого та професійного розвитку. Роль Герміони ж відкрила шлях до нових кінопроєктів.
Ніна Добрев — Єлена Ґілберт / Кетрін Пірс
Роль Єлени Ґілберт у “Щоденниках вампіра” стала для Ніни Добрев водночас і великим кроком уперед, і випробуванням, адже серіал обіцяв масштабну аудиторію та високу відповідальність.
Хоча акторка мала досвід роботи в серіалі “Деграссі: Нове покоління”, масштаб і фан-база нового проєкту були зовсім іншими. Спершу Добрев навіть серйозно розглядала можливість залишити проєкт, адже тиск та увага фанатів могли стати непростим випробуванням для молодої акторки.
“Я думаю, у мене справді був певний перехідний період. Мені пощастило, бо я працювала у телевізійному серіалі в Канаді з 15 до 19 років, і він мав певний успіх, але не на тому рівні, якого досягнув «Щоденники вампіра»… Нічого не може підготувати до тисяч людей на Comic‑Con, які залишаються такими захопленими та натхненними…”, — згадувала зірка.
Добрев також зазначала, що рішення залишитися у серіалі супроводжувалося страхом щодо майбутньої кар’єри.
“Якщо що, той факт, що вихід з проєкту налякав мене, підштовхнув ще більше. Мені потрібно було відчути цей страх: «О, Боже мій, а що, якщо я більше ніколи не отримаю роботу?» Це просто змусило мене захотіти працювати в п'ять разів важче, щоб переконатися, що цього не станеться”.
Зрештою, акторка залишилася у франшизі, усвідомлюючи унікальність проєкту та можливості для особистого і професійного розвитку. Ролі Єлени та Кетрін Пірс закріпили за акторкою репутацію дівчини, здатної показувати складних та багатовимірних персонажів.
