"Тренд — це інструмент, а не самоціль". Юлія Орлова — про видання українських рукописів
- DeTalks
- 9 годин тому
- Читати 4 хв
Авторка: Марина Дідик
Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва "Vivat", в інтерв'ю DeTalks.
Засноване у 2013 році видавництво "Vivat" за кілька років увійшло до трійки лідерів українського книжкового ринку. В умовах зміни читацьких запитів компанія сформувала видавничу політику, зважаючи на жанрову стратегію, актуальні тренди та пошук незаповнених ніш.
Про це в ексклюзивному інтервʼю DeTalks розповіла Юлія Орлова, CEO видавництва "Vivat".
Скільки українських авторів зараз видає Vivat?
"Vivat послідовно збільшує кількість проєктів від українських авторів. Зокрема, у редакційному плані станом на зараз близько сотні рукописів на різних стадіях роботи (і підготовка до друку, і робота з текстом, і деякі — на етапі написання).
На початку року ми проанонсували, що в планах саме на 2026 рік — понад 50 новинок від українських авторок та авторів, серед яких детективи й історичні горор-драми, любовні романи й романтичні комедії, магічний реалізм і переосмислення війни, нонфікшн й літературознавчі дослідження.
Щомісяця в цей перелік додаються нові проєкти — як дебютні твори, так і нові книжки вже відомих письменників і письменниць. Окрім того, триває робота над новими виданнями із серії «Vivat класика» — і це теж свідчить про стратегічну роботу з підсилення українських голосів".
Чи існує проблема наслідування західної моделі у жанровій прозі? Як ви до цього ставитесь?
"Певна тенденція до наслідування західних моделей у жанровій прозі справді існує — особливо у фентезі, трилерах і романтиці. Це помітно в структурі сюжетів, архетипах персонажів, навіть у побудові серій.
Такий процес цілком закономірний для ринку, на якому перекладна література тривалий час становила 85-90% асортименту і фактично задавала жанрові стандарти, ритм оповіді, маркетингові формули та очікування аудиторії".
"Втім, я не вважаю це проблемою. Радше це природний етап розвитку жанрової літератури в країні, яка активно інтегрується у глобальний культурний контекст і певною мірою «наздоганяє» світові тренди".
"Світова літературна індустрія працює за зрозумілими й ефективними моделями створення, промоції та просування текстів, і орієнтація на вже перевірені формати дозволяє авторам входити в комерційно життєздатну зону — іноді з накладами, які раніше для української жанрової прози були майже неможливими.
У глобалізованій і прозорій культурі неможливо існувати поза світовими процесами. Проте інтеграція не означає втрату ідентичності. Навпаки — опора на ефективні індустріальні моделі створює середовище, в якому можуть зростати по-справжньому унікальні українські голоси. І ми розглядаємо це як еволюційний процес, а не загрозу".
Чи важливо слідкувати за трендами в літературі та спиратися на тропи, які набирають популярність серед аудиторії?
"Так, це критично важливо. Вони формують частину попиту й безпосередньо впливають на продажі. Ігнорування читацьких очікувань часто призводить до комерційних провалів, тоді як уважна адаптація — навпаки може стати успішною.
Йдеться не про механічне копіювання, а про розуміння того, що саме резонує з аудиторією: емоційний хук у романтиці, особлива структура світу у фентезі, певна динаміка напруги в трилерах.
Крім того, читацька аудиторія у світі доволі уніфікована: це активні читачі, які формують 60-70% продажів жанрової прози на багатьох ринках. Для них трендовість — важливий маркер вибору, адже вони орієнтуються на знайомі читацькі спільноти, рекомендації BookTok чи Goodreads, очікуючи певного емоційного досвіду".
"Тренд — це інструмент, а не самоціль. Опора на популярні тропи дає можливість потрапити в поле уваги аудиторії, але довготривалу цінність створює лише авторський голос, локальна перспектива і здатність додати до відомої формули щось нове".
Які жанрові та тематичні ніші в українській літературі сьогодні недозаповнені?
"Видавництво «Vivat» уважно стежить за жанровими трендами, аналізуючи іноземні книжкові ринки, динаміку перекладних проєктів в Україні, представленість українських авторів у популярних нішах".
"Такий комплексний підхід дозволяє запускати ініціативи, що відповідають запитам читацької аудиторії та стимулюють розвиток жанрової літератури у тих нішах, де відчувається недостатня заповненість".
"Приміром, це можна сказати про запит на «літературу відновлення». У 2023 році видавництво проводило конкурс «Feel Good Fiction», відреагувавши на запит аудиторії на легкі, емоційно теплі історії, сентиментальну й романтичну прозу, тексти, що допомагають відновлюватися та знижувати рівень стресу".
"Йдеться як про реалістичну прозу, так і про зростання інтересу до «cozy fantasy» — історій із затишною атмосферою, без надмірної жорстокості та темряви. Такі тексти виконують терапевтичну функцію: дозволяють читачеві перепочити й повернути відчуття безпеки.
У результаті конкурсу видавництво відібрало три тексти, два із яких усе одно стосувались війни. Натомість цей конкурс послужив поштовхом для деяких авторів, які відчули, що їхні історії важливі. Приміром, у 2026 році вийде книжка Альони Рязанцевої «На вагу золота», яка свій дебютний текст дописала саме завдяки цьому конкурсу.
Наприкінці 2025 року ми оголосили тематичний конкурс «Vivat Shadow Awards», на який надійшло 78 рукописів. Наразі експертна рада працює над визначенням переможців, яких буде оголошено вже в березні".
Жанрова чистота: ризик чи перевага?
"Жанрова чистота не є самоцінністю, це інструмент. Вона допомагає вибудувати прозору маркетингову стратегію, чітко визначити цільову аудиторію й забезпечити зрозумілий «горизонт очікування» для читача. У масовій жанровій прозі це часто перевага: читач приходить за конкретним емоційним досвідом і хоче отримати саме його.
Водночас майстерне поєднання суміжних жанрів може розширити аудиторію й зробити текст конкурентнішим".
"Головне, щоб гібридність (а це зараз теж один із трендів у світовій жанровій літературі, останнім часом з’являються досить неочікувані поєднання, типу «горорментезі» — поєднання горору і романтичного фентезі) була керованою, а не хаотичною — щоб автор свідомо працював із формулою, а не просто змішував усе підряд".
"Для текстів так званої «високої полиці» гібридність теж часто стає перевагою: вона дозволяє розгорнути оригінальну концепцію, створити унікальну інтонацію та вийти за межі стандартних жанрових моделей. У такому випадку саме баланс між впізнаваністю форми та авторською новизною надає додану цінність книжці".
