No Neutral Ground: чому зміна спортивного громадянства не робить атлета ЕКС росіянином
- DeTalks
- 18 лип.
- Читати 8 хв
Автори: Андрій Нікітьонок, Вікторія Гвоздь, English version here.
Розслідування редакції DeTalks про молодих спортсменів з Росії та Білорусі. Частина 3.
Від початку повномасштабного вторгнення 2022 року спортсмени з Росії та Білорусі опинилися перед вибором: виступати під "нейтральним" прапором, залишитися без міжнародних стартів або ж змінити громадянство. Останній варіант виявився найзручнішим, особливо для тих, хто хотів уникнути санкцій, продовжити кар’єру та зберегти підтримку команд чи федерацій.
У першій частині спецпроєкту "No Neutral Ground" редакція DeTalks розповіла про тих, хто продовжує виступати під прапорами країн-агресорів попри санкції. У другій — про спортсменів зі статусом "нейтральних", які фактично зберігають тісні зв’язки з РФ чи Білоруссю. Цього разу редакція переходить на ще один рівень прихованої присутності російського впливу у світовому спорті — до тих, хто змінив країну у своїх документах, але не у своїй позиції.
За даними російського видання "Холод", вже до середини 2023 року щонайменше 204 російські спортсмени змінили спортивне громадянство. А “Novaya Gazeta Europe” повідомила, що до літа 2024 року ця цифра зросла щонайменше до 353, серед яких 26 змінили паспорти офіційно.
"«Холод» підозрює, що реальна кількість росіян, які змінили спортивне громадянство, може бути в рази більшою, оскільки значна частка припадає на молодих непублічних спортсменів із нерозкручених видів спорту", — йдеться у матеріалі видання.
Як росіяни отримують друге громадянство
Російське законодавство дозволяє громадянам мати іноземні паспорти без втрати громадянства РФ. Де-факто, це не вважається "подвійним громадянством", адже цей термін застосовується лише до країн, з якими в Росії є відповідні угоди, але, де-юре, йдеться про множинне громадянство. За законом, росіяни зобов’язані повідомити МВС про отримання нового паспорта протягом 60 днів, інакше їм загрожує штраф або примусові роботи. Водночас відмовлятися від російського громадянства закон не вимагає.
Обмеження на множинне громадянство у Росії поширюються лише на деякі державні посади. Спортсмени під такі заборони не підпадають, тож можуть безперешкодно отримувати іноземні паспорти й офіційно виступати за інші країни.
Чому зміна громадянства не дорівнює розірванню зв’язків із країною-агресоркою
Проте факт отримання іншого громадянства не означає, що спортсмен порвав зв’язки з країною-агресоркою. Це радше спосіб урятувати спортивну кар’єру, а не продемонструвати свідому позицію.
Атлети, які тепер виступають під новими прапорами, уникають публічних заяв про війну. Вони не засуджують російську агресію, не висловлюють підтримку Україні й навіть не пояснюють, чому змінили громадянство. При цьому багато хто з них продовжує жити в Росії, тренуватися в тих самих залах з тими самими тренерами та представляти російські клуби на внутрішніх стартах.
Фінансова частина теж лишається незмінною: спортсмени, які мешкають у РФ, платять податки до бюджету, що, у свою чергу, фінансує війну проти України. Тож новий паспорт не розриває старих зв’язків — на міжнародній арені він лише створює ілюзію дистанціювання, тоді як за лаштунками під іншим прапором часто діє та ж сама російська спортивна машина.
Фігурне катання
Зміна спортивного громадянства у фігурному катанні регулюється правилом 109 Міжнародного союзу ковзанярів (ISU). Згідно з цим регламентом, спортсмен може представляти нову країну лише за умови, якщо є громадянином цієї держави або постійно проживає на її території щонайменше один рік. Якщо ж фігурист раніше вже виступав на міжнародних змаганнях під егідою ISU за одну державу, для переходу до іншої йому необхідно отримати також дозвіл від попередньої національної федерації.
Навіть за наявності такого дозволу спортсмен зможе представляти нову країну лише після завершення 12-місячного карантинного періоду від дати останнього виступу за попередню федерацію. Крім того, нова сторона має подати до секретаріату ISU заявку на отримання Clearance Certificate (CC) — офіційного дозволу на зміну спортивного представництва.
У парному катанні та танцях на льоду вимоги дещо м’якші: достатньо, щоб один із партнерів відповідав критерію громадянства або постійного проживання у новій країні. Другий партнер може таких підстав не мати, однак повинен отримати дозвіл на виступ під іншим прапором від попередньої національної федерації. Зміна спортивного громадянства у фігурному катанні при цьому не потребує юридичної зміни паспорта, але ISU наполягає на наявності чіткого зв’язку із країною, яку спортсмен тепер представляє, тобто громадянства або підтвердженого факту проживання.
Попри ці формальні вимоги, на практиці трапляються випадки, коли зміна спортивного прапора не супроводжується жодними реальними змінами в житті спортсмена. Один із показових прикладів — Костянтин Супаташвілі, фігурист, народжений 2007 року в Санкт-Петербурзі, який нині представляє Грузію. Проте на сайті Міжнародного союзу ковзанярів ISU чітко зазначено, що тренується Костянтин постійно у Санкт-Петербурзі, під керівництвом майстра спорту Росії з фігурного катання (2016) Александріни Дегтярьової та Кирила Давиденка, який також викладає у Санкт-Петербурзькій державнійп установі додаткової освіти — спортивній школі олімпійського резерву “Академія фігурного катання на ковзанах”. Цей заклад підпорядковується безпосередньо Міністерству спорту Російської Федерації.
4 серпня 2023 року видання "Риа Новости Спорт" повідомило про намір чемпіонки Кубка Росії-2020 Софії Самодєлкіної змінити спортивне громадянство та виступати за Казахстан. Ця російська фігуристка до офіційного переходу виступала на російських змаганнях. У сезоні 2022/23 спортсменка завершила співпрацю з заслуженою тренеркою Росії Світланою Соколовською та перейшла до академії "Ангели Плющенка". Власник академії, Євген Плющенко, був довіреною особою Володимира Путіна на виборах та отримував від президента РФ гранти на реалізацію пропагандистських шоу на льоду. До слова, Самодєлкіна також брала участь у подібних шоу, що дозволило їй залишатися у публічному просторі навіть у період відсутності змагань.
“Софія переїхала до Казахстану та отримала громадянство ще у травні 2023 року. У сезоні свій тренувальний процес вона провела в академії «Ангели Плющенка». Як далі розвиватимуться події, буде відомо після отримання офіційного релізу та офіційного переходу. Тренування відбуватимуться і в Казахстані, і в Росії згідно з індивідуальним планом підготовки. Зараз чекаємо на офіційний реліз від Федерації фігурного катання на ковзанах Росії. Після вже складатимемо план участі на змаганнях”, — сказала Ельміра Турганова, президентка Федерації фігурного катання Астани.
З 1 вересня 2024 року Самодєлкіна залишила “Ангелів Плющенка”. Водночас федерація підтвердила, що її зв’язки з Плющенком і Яною Рудковською збереглися.
“Софія продовжить співпрацю та дружбу з Яною Олександрівною Рудковською та Євгеном Вікторовичем Плющенком. Софія разом із федерацією вирішилапро перехід до іншого фахівця спільно з ними”, – повідомили у Федерації фігурного катання Астани.
"13-річна одиночниця з потрійним акселем із Казані – тепер грузинка". Новина з таким заголовком з’явилася 9 серпня 2022 року на російському сайті "Спорт Экспресс". Інга Гургенідзе, яка до сезону 2021/22 виступала під прізвищем Нікітіна, змінила спортивне громадянство на грузинське.
"Жодного карантину Інзі відбувати не потрібно — на міжнародних змаганнях вона ще не виступала. Формально навіть не потрібен реліз від своєї федерації, але в таких випадках зазвичай домовляються. Тим більше, що тренуватися в Грузії Інга не має можливостей — на всю країну одна надувна ковзанка в Батумі й кілька невеликих, що не відповідають розмірам міжнародного стандарту в Кутаїсі та Тбілісі", — писав "Спорт Экспресс".
24 квітня 2022 року — вже після початку повномасштабного вторгнення — Гургенідзе виступила у фіналі Кубка Республіки Татарстан, а вже в серпні видання "Чемпіонат" заявило про перехід Інги до збірної Грузії. Втім, тренуватися "росіянка/грузинка" лишилася в Казані, про що свідчить її профіль на сайті ISU, разом з тренеркою Людмилою Гафаровою.
Автоспорт
У попередній частині розслідування редакція DeTalks вже звертала увагу на автоспорт — зокрема, на участь українця Олександра Бондарева в цьогорічному чемпіонаті Італійської Формули-4. Однак разом із ним у змаганнях беруть участь і російські пілоти, які ховаються під прапорами інших країн.
В офіційному регламенті Італійської Формули-4 сезону-2025 зазначено наступне.
“Усі пілоти, що беруть участь у чемпіонаті Італії Ф4, незалежно від національності їхньої ліцензії, повинні зберігати національність свого паспорта у всіх офіційних документах, публікаціях та церемоніях нагородження”.
Тобто право виступати під прапором певної країни мають лише ті, хто справді є її громадянином.
Максиміліан Попов — автогонщик, який нині виступає в чемпіонаті під прапором Гренади, хоча на Driver Database значиться як російський пілот з італійською ліцензією. На офіційному сайті Максиміліана вказані його спонсори — три з чотирьох є російськими компаніями.
Російська автомобільна Федерація впевнено називає Попова "своїм" пілотом і регулярно бере у нього коментарі. А у власному телеграм-каналі Максиміліан дякує тренеру Петру Горобову, з яким працює з чотирьох років, та активно веде свою сторінку в російській соцмережі "Вконтакте". Натомість про Гренаду, під прапором якої виступає гонщик, жодних згадок він не робить.
Ще один молодий російський пілот став відомим через скандал, що стався на подіумі чемпіонату Європи-2022 з картингу. Артем Сєвєрюхін, здобувши перемогу на одному з етапів, виконав "римський салют" під час церемонії нагородження. На той момент він виступав під італійським прапором — через санкції, як і Максиміліан Попов, який також був учасником чемпіонату.
FIA відреагувала на жест Сєвєрюхіна дискваліфікацією з етапу і позбавленням його перемоги. До слова, той сезон росіянин завершив на останньому, 72-му місці, не здобувши жодного очка. У сезоні-2025 Артем виступає в Італійській Формулі-4 вже під прапором Казахстану. Паралельно, як і "нейтральний" Кіріл Куцков, він також паралельно бере участь у російській SMP Formula 4.
Ще один "трудяга", який поєднує міжнародні старти з виступами у "домашньому" чемпіонаті, — Іван Овсієнко. Російський гонщик змагається в Alpine Elf Europa Cup, представляючи Киргизстан. У регламенті перегонової серії немає прямих згадок про державну приналежність спортсменів. Головною вимогою є наявність чинної автоспортивної ліцензії будь-якої національної федерації, яку визнає Французька федерація автоспорту.
Водночас на внутрішній арені Овсієнко продовжує виступати під російським прапором. Як і згаданий вище пілот, він є учасником SMP Formula 4.
Танцювальний спорт
У минулій частині розслідування редакція DeTalks писала про танцювальний спорт — дисципліну, змагання з якої менш ніж за місяць відбудуться на Всесвітніх іграх-2025 у Ченду. Вид спорту також дебютував у програмі Олімпійських ігор-2024 одним зі своїх стилів — брейкінгом.
Всесвітня федерація танцювального спорту (WDSF) повернула представників Росії та Білорусі у статусі "нейтральних" ще в серпні 2023 року. Однак деякі пари вдалися до іншої схеми — змінили спортивне громадянство шляхом отримання одним із партнерів паспорта іншої країни.
Ця процедура необхідна лише тоді, коли пара планує брати участь у чемпіонатах світу чи Європи, де діють квоти для країн. Для участі у відкритих турнірах достатньо погодити трансфер із федераціями країн, що "віддають" і "приймають" спортсменів.
Показовий приклад — призери чемпіонату світу до 21 року з латини, що відбувся у червні 2025-го в німецькому Бремені. "Золото" там здобули Володимир Вірлєєв та Марія Прошлєцова, "срібло" — Нікіта Зємляной та Софія Дубейко.
За даними сайту WDSF, громадянкою Киргизстану, який нині офіційно представляє дует переможців ЧС, у жовтні 2023 року стала партнерка — Марія. Водночас Володимир залишився з російським паспортом. Пара й далі продовжує тренування в Росії — про це свідчать їхні відео та спільні пости зі зборів, а також той факт, що Володимир досі навчається в Російському державному університеті фізичної культури, спорту, молоді та туризму в Москві.
Тренують їх, між іншим, Олексій Сільде та Анна Фірстова (обоє — Заслужені майстри спорту Росії). Також на момент початку повномасштабного вторгнення Сільде входив до президії Всеросійської федерації танцювального спорту (ФТСАРР), а ще — очолював Московську федерацію танцювального спорту, де й досі залишається керівником.
У парі ж Зємляной — Дубейко, у свою чергу, "вірменином" у 2023 році "став" партнер. І хоча Нікіта до повномасштабного вторгнення вже танцював за Вірменію з іншою партнеркою, його нинішня — Софія — ані громадянство, ані мобільного оператора досі не змінила. Відео тренувань пари як своїх вихованців активно публікує сторінка московського клубу "Платінум", доповнюючи хештегом "#танцімосква".
Сам Зємляной у 2023 році вступив до вже згаданого Університету фізичної культури, спорту та туризму в Москві, роком пізніше зіграв весілля у Краснодарі, а у квітні цього року виступив у Pro-Am турнірі (професійний танцівник у парі з аматором) під егідою ФТСАРР.
Зміна спортивного громадянства без реального розриву з агресорською системою дозволяє російським та білоруським спортсменам уникати обмеження й повертатися на міжнародну арену. Вони залишаються частиною структури, яка прямо чи опосередковано підтримує війну проти України.
Міжнародні федерації часто заплющують очі на справжнє походження спортсменів, зосереджуючись лише на формальностях — ліцензіях, прапорах, дозволах. Такий підхід створює ілюзію, що присутність Росії у спорті нібито обмежена або контрольована. Та насправді ж участь ховається за маскою нейтралітету, під чужими прапорами й новими паспортами, зберігаючи вплив, ресурси та канали для просування на міжнародній арені.
Для української спортивної спільноти, як і для суспільства в цілому, надзвичайно важливо й надалі привертати увагу до таких випадків. Не заради репресій, а заради справедливості. Своє ж розслідування “No Neutral Ground” редакція DeTalks завершує трикрапкою — бо ця тема залишається відкритою.
