"Ми кричимо про «загниваючий захід», а про українське — дуже мало". Музичний оглядач — про українську музику і її проблеми
- DeTalks
- 17 лист. 2024 р.
- Читати 4 хв
Автор: Захар Зіненко
Ексклюзивне інтерв’ю з юним музичним оглядачем.
Захар Маслак — 18-річний музичний оглядач. І хоч навчається він за економічною спеціальністю в Києво-Могилянській академії, улюбленою справою все одно лишається музика.
Свої доробки хлопець публікує у власному блозі “Пташки не щебечуть” у Telegram, проте кілька статей написав і для української платформи “Друкарня”. Редакція DeTalks поспілкувалася з Захаром та дізналася про стан музичної індустрії в Україні, а також про те, як створюють музичні огляди.
Як з’явилася ідея створити власний блог з оглядами?
"Мені хотілося вести канал через зацікавленість у музиці та малу кількість людей, з якими її можна було б обговорити її наживо. Я думав, що можу ним зібрати навколо себе людей", — поділився Захар.
"Зараз же здається, що для мене він більше як щоденник, де друзі можуть доповнити мої думки. Я можу на нього забити, а потім повернутись і щось написати. Мені стало не так важливо створити спільноту, як просто мати місце, щоб щось сказати. Життя каналу трохи сповільнилося через мою величезну навантаженість у житті. В один момент я хотів загнати себе в якийсь блог з контент-планом, але подумав, що, коли буду змушувати себе писати, утрачу щирість і любов до музики".
"Звісно, я безмежно радий тому, що альбомів виходить набагато більше. Хочу писати більше, але поки не знаю, як усе поєднати".
Як обрати, які альбоми аналізувати?
"Я обираю музику, яку слухаю або слухав би, — пояснює Маслак. — Мені дуже «заходить» поп, інді, R&B, електроніка, тому огляди на альбоми переважно цих жанрів".
"Раніше я додавав на канал закордонну музику, зараз же думаю, що ми вдосталь кричимо про «загнівающий запад» (сміється, — авт.), а от про українське — дуже мало, тому я здебільшого й намагаюсь писати саме про українську музику".
"Зізнаюся, що на каналі може з'явитися й закордонний альбом, але для цього він має викликати в мене багато емоцій, думок. Якщо так стається, це означає, що у колі друзів ми багато про нього розмовляємо і я хочу якось підсумувати все у своїй голові. Останній раз так було з BRAT — Charli XCX".
Як саме формуєш огляди музики? На чому базуєшся? Як аналізуєш?
"Напевно, найголовніше в оглядах — особиста рефлексія та особисте бачення альбому".
"Інтернет-персонаж і співвласник організації «Твінс», яка організовує концерти та різні події в Харкові, Питомець, казав, що він не любить, коли огляди перетворюються на тексти в пресрелізи. От я згадую себе на початку, і таке щось і було: я дуже «обережничав» і, здається, уникав суб'єктивності — наче її тут немає бути. Зараз думаю, що основне — субʼєктивність, яку треба профільтрувати: де максимально «твої думки», а де — твої враження після раціональності".
Про підхід до оглядів
"Мені здається, самі враження можна розділити на початкові — я побачив слона, і такий: «Ого!», — і наступні, опрацьовані — коли ти це сприйняв і подумав, що воно таке і чому, — пояснив Захар. — Тобто я не намагаюсь вносити у відгуки якісь свої перші відчуття — «Яка класна жіноча пісня!» — і зупинитись на цьому. Я намагаюсь зрозуміти, звідки почуття беруться. Наприклад, від гітарного рифу, гри слів чи ще чогось. Потім розкручую це в огляді".
"Залежно від альбому я концентруюсь, чи то буде звук, якщо це Юві, чи текст, якщо Тейлор Свіфт. Далі прослуховую альбом стільки разів, щоб по назві згадати, як звучить пісня, її основний мотив. Далі складаю основні три-чотири думки, які маю з альбому, і пояснюю їх, поєдную, намагаюсь згадати схожі з жанрів, щоб побачити паралелі, шукаю інтервʼю артистів, щоб зрозуміти і їхню думку".
"Скажу одне: не читаю огляди інших, бо це трохи замилює мені око. Хоча іноді, коли маю готовий текст, можу, якщо згоден, і від когось «свого» щось додати.
Як сказати по звуку де якісне, а де — ні? Це "наслуханість"?
"Думаю, тут два аспекти. Перший — повна суб'єктивність: чи приємно тобі слухати цю пісню; другий — "наслуханість": твої думки завжди кращі, чистіші, зрозуміліші та точніші, коли ти прослухав певну низку творів жанру, його "класику". Ти розумієш, де йдуть банальні рухи, а де автор має унікальний штрих".
Чи не думав ти, що твоя освіта не пов'язана з музикою і хотілося б якоїсь тематичної для кращого розуміння?
"Так, мені дуже хотілося цього в десятому класі школи. Проте зараз, поки пишу дослідження для проєкту «Rethinking Soviet. Soviet Legacy and Modern UkrainianIdentity”, розумію, що для тог, аби писати огляди та щось аналізувати, тобі не потрібні специфічні навички в музиці — достатньо загалом розуміння аналізу".
"Фінанси — це спеціальність про дуже глибокий, хоч і бізнес-, але аналіз. Якусь же базу в музиці можна вивчити й самому, думаю. Звісно, від музикантів огляди завжди цікавіші, бо вони дивляться справді глибше, адже працюють в цьому. Однак я намагаюсь також покращувати [свої пізнання в музиці], хоч і не спеціально для оглядів: вчуся грати на фортепіано та гітарі.
Як оцінюєш сучасний рівень музики в Україні? Чого мало? Чого багато?
"Насправді думаю, що такої «широкості» в нас ще ніколи не було. Так багато жанрів та різної музики ще ніколи не виходило в Україні в один момент. Це я і про YARIMA та українське R&B, якого, як виявилось, нам так не вистачало".
"Проте нам дуже треба говорити про "не попмузику", бо вона в нас в усіх журналах, медіа, статтях, подкастах… Далі неї ми майже не маємо ні інтерв'ю, ні згадок — і це дуже розчаровує. Проте мені здається, що це можна порівняти з першими кроками знайомства: зараз так, а коли люди це будуть більше чути й бачити, хтось захоче заглибитись і дасть джазу".
"Ще не вистачає глибини в деяких жанрах. Люди дуже “вганяють” її в попсовість, бо бояться робити музику, яку не продадуть, і не окуплять запис".
Думки про музичний шоубізнес
"Навіть у шоубізнесі можна робити мистецтво. І скільки таких прикладів маємо ж! Захотілось згадати про того самого Максима Нагорняка, засновника Bezodnya music, який постійно висміює тупу попмузику за цю «малоглибинність». Проте він же її сам постійно просуває і робить обговорення!"
П’ять альбомів, які просто зараз радиш послухати?
"Я б від «просто раджу послухати» зробив би «альбоми, які раджу послухати, щоб зрозуміти українську сучасну музику». Це:
