Кіно з краю світу: якою показала себе "Антарктида" на великому екрані
- DeTalks
- 23 вер.
- Читати 2 хв
Авторка: Софія Чорна
Подорож Антарктикою в об’єктиві відеокамери.
“Антарктида” — документальна стрічка про 30-ту ювілейну Українську експедицію на станцію “Академік Вернадський” й життя дослідників у такому віддаленому куточку планети.
Фільм вийшов на початку вересня 2025 року та за перший тиждень прокату зібрав понад 7,2 мільйона гривень. Режисером та оператором виступив Антон Птушкін, який працював над проєктом самостійно.
Якою постала робота на великих екранах — читайте в короткому огляді DeTalks.
Перші кроки
Подорож до Антарктиди має чітку місію — замінити команду дослідників 29-ї експедиції, які провели рік на станції. Тож спершу ми знайомимося із флагманом українського науково-дослідного флоту — криголамом “Ноосфера”. Напередодні повномасштабного вторгнення флагман покинув порт Одеси. Так, за щасливим випадком, команда розминулася з війною, що допомогло судну продовжити існування.
У плаваннях “Ноосфера” здатна долати крижані брилі товщиною до одного метра й перевозити наукове обладнання, запаси їжі та палива. Птушкін показує каюти, які можуть вмістити в себе до 50 людей, машинне відділення, знайомить з екіпажем та прокладає шлях.
Подорож триває кілька днів, а найважчим етапом стає протока Дрейка, яка вважається найбурхливішою у світі через сильні вітри. Хвилі там можуть сягати до десяти метрів, отже всередині “Ноосфери” теж своєрідний шторм — доводиться привʼязувати речі, які стоять нестійко, й щільно закривати усі дверцята.
Попри це, ознаки наближення до Антарктиди нарешті з’являються, а саме — айсберги розміром з десятиповерхівку. Зіткнення із такою глибою прирівнюється до зіткнення з бетонною плитою, тож кожну ніч на судні кілька людей з команди корабельними прожекторами вишукують льодяні брили навкруги. А ще згодом на крижаних мандрівничих острівцях показуються перші пінгвіни.
Виклики життя на станції
У ювілейну 30-ту експедицію вирушили 13 учасників: вісім вчених, лікарка, кухарка, сисадмін, системний механік та електрик. Умови життя на станції нелегкі: постійний холод, обмежений простір й неможливість повернутися додому в будь-який момент — тож тут має панувати взаємопідтримка.
Лікарка Іванна Котурбаш з 29-ї експедиції розповіла, наскільки важливо володіти різними навичками, щоб стежити за здоровʼям колег. Потрібно вміти все — від надання першої медичної допомоги до лікування зубів в окремому кабінеті стоматолога.
Водночас кухар попередньої 29-ї експедиції Назарій Цюпка зазначив, що намагався урізноманітнити меню, аби підтримати моральний дух.
“За будь-якої погоди, кількості мʼяса та мороженого буряка, кожної суботи ми їли борщ”, — поділився Назарій традицією своєї експедиції.
Навколо станції мешкають справжні господарі Антарктиди — пінгвіни, але підходити близько до них та торкатися, за правилами, не можна. За допомогою дронів науковці рахують чисельність їхніх колоній й спостерігають за поведінкою птахів. Окрім цих жителів, до берегів часто підпливають кити й кружляють навколо станції.
"Україна вже 30 років в Антарктиці"
“Я думаю, ця місія не тільки про наукові відкриття й виховання нового покоління українських вчених, які мають тут майданчик для досліджень. Це не тільки про політику й дипломатію, не тільки про біоресурси й корисні копалини — це ще й про те, чим можна пишатися. Попри війну, економічні кризи й купу інших перепон, Україна вже 30 років в Антарктиці”, — зазначає Птушкін в кінці фільму.
Ця стрічка наочно показує внесок українських дослідників для науково-світової спільноти. У час, коли Україна асоціюється у світі з війною, фільм показує державу, яка здатна працювати у віддаленішому куточку світу заради науки.
